Чіпка вареник борець за справедливість чи злочинець?
Письменницький талант Опанаса Мирного (Опанаса Яковича Рудченко) гідно оцінений на художньому світі. Художня
проза цього видатного майстра, за словами Олеся Гончара, нагадує нам «повінь народного життя зі всією
різноманітністю людських характерів».
Розкриваючи перед нами складний, суперечливий характер селянського сина Чипки Вареника, письменник, разом з
читачами дошукується тих причин, які звичайного землероба, трудівника перетворили на злодія і вбивцю. Тривалий
час радянська критика, аналізуючи роман, акцентувала нашу увагу на тому, що напівголодне існування,
безземелля, непомірні податки, утиски з боку місцевих властей наводили деяких селян до таких моральних
відхилень. Замовчувалася з відомих ідеологічних причин дуже важлива проблема, піднята авторами романа,
денаціоналізація українського народу, яка завжди веде до падіння моралі. Опанас Мирний протягом всього романа
робить наголос на тому, що українців різними дорогами перетворювали на покірних, безмовних волів. Поряд з цим
йшов інтенсивний процес русифікації. Втрачалися моральні орієнтири разом із зреченням рідної мови, звичаїв,
прізвищ, традицій.
Недавно я познайомилася з цікавою статтею літературознавства «Українці в ярмі», яка поміщена в книзі «Класики
без фальсифікацій». Автор цієї статті І. Пріходько відкрила мені зовсім нові підходи до розуміння протиріч і
моральних пошуків, змальованих в романі. Дійсно, «соціальне в нації, що поневолила, тісно об'єднано з
національним». У другій частині твору, написаного І. Біликом, здійснений екскурс в минуле українського села,
досліджена майже його 150-річна історія. Саме тут проаналізовані «витоки тих деформацій психіки і моралі, які
давали потім такі явища, як пияцтво, розбій, вбивства.». Зверхнє ставлення імперської Росії до України і
українців, її колоніальна політика, направлена на виготовлення в свідомості нашого народу такого згубного
поняття,, як «вторинна раса» зробили свою чорну справу у сфері духовності і моралі.
Пристосованці до таких умов ставали «перевертнями»: калічили мову, міняли прізвища, нехтували прадавними
національними традиціями, ставали тими «хохликами», над якими можна було сміятися, знущатися, користуючись при
цьому плодами їх невтомної важкої роботи. Цілком природно, що сильна, вольова натура, така, як Чипка, шукала
справедливості в житті, протестувала проти несправедливості по-різному.
Жорстока мораль суспільства, з якого вирване було коріння національного, спотворила психіку Чипки, привела до
деградації його особи. І це одна з істотних причин того, що Чипка став «пропащою силою». У 1875 році Опанас
Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив роботу над багатоплановим соціально-психологічним романом
«То хіба ревуть воли, як ясла повні?». У основу романа було покладено реальне складне життя селянства з його
радістю і несправедливостями. Одним з народних бунтарів був Чипка - головний герой романа. Життя в бідності,
зверхнє відношення до Чипки сільських дітей, невідступне прізвисько «виродок» мали згубний вплив на формування
його характеру. Ще відмалку в душі Чипки з'явилася ненависть до людей, яка потім зруйнувала його життя.
Але разом з цим в дитячій душі зароджувалися і щирість, чесність, доброта, розвитку яких сприяли покірливі
казки і розповіді люблячої бабусі Орішки. Тому, багато роздумуючи над стосунками між людьми, Чипка говорив:
«Я, бабуся, добрий. Я злого не робитиму. Я буду добрий, бабуся.».
І вийшов з Чипки щирий, чесний, відвертий і працелюбний парубок - борець за правду. Але чітко показується і
слабкість характеру Чипки, оскільки коли у нього незаконно відібрали землю, він зламався, втратив віру в
справедливість, вирішив, що немає в житті щастя. Чипка став пропивати все, що заробив власною роботою, завів
собі друзів-розбійників. І ось незабаром добро в Чипкіной натурі змогло запанувати, перемогти, і він,
помирившись з матір'ю і одружившись на улюбленій дівчині, починає нове життя, завдяки своїй працьовитості стає
заможною людиною.
Радіючи за сина, мати ніби стала молодша, але щастя тривало недовго. Не витримавши другої несправедливості,
яку заподіяли йому господа після виборів в земство, Чипка під впливом «відважного суспільства» повертається до
розбійного життя, і тепер уже назавжди.
Спотворення Чипки як людину, його «криваві» вчинки в боротьбі за «правду», знищення ним безневинних людей
привели до страшних наслідків. Не витримавши такої «боротьби за правду», Галя повісилася, а стара мати повинна
була викрити свого дитяти. У такому трагічному житті Чипки винен не лише громадський порядок, який зробив його
жорстокою, злою людиною, а і він сам. Чипка був винен в тому, що не зумів скористатися добрими порадами і
встав на відважну дорогу, перетворившись на злочинця. Взагалі, в образі Чипки Опанас Мирний показав, як важко
знайти справжні дороги для боротьби з тими, що пригноблюють і кривдниками, як часто ці пошуки наводять до
знівечення людського характеру, спустошення душі.
Скачать работу..