«Садок вишневий коло хати»
Тарас Григорович Шевченко — найвідоміший український поет, автор багатьох прекрасних віршів. З натхненням та
любов'ю він оспівує красу рідного краю.
«Садок вишневий коло хати» — одна з найкращих ліричних поезій Т. Г. Шевченка, написана в казематі у 1847 році.
Поет змалював у ній дорогі серцю картинні з життя і побуту своїх земляків — вечір в селі після роботи в полі.
«Садок вишневий коло хати...» є перлиною української та світової ліричної поезії. За словами дослідниці
Шевченкової біографії та творчості Н. П. Чамати:
«Зміст і тональність вірша — світлий, життєствердний опис весняного вечора в українському селі, мрія про красу
людських стосунків, про родинне щастя в гармонії з розкішною природою... Навіяна спогадами, імовірно часів
власного дитинства, ідилія має явний підтекст, відтворюючи образ райського саду, Едему, що ним в уявленні
Шевченка одвічна глибинна сутність України.»
Перед нами постають картини мирного життя: мальовничі українські хати, зелені сади, веселі співи дівчат,
селяни, що повертаються з поля:
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Настає вечір. На небі з'являються зорі, десь поблизу виспівує соловейко. Дівчата йдуть на вечорниці, і ще
довго їх пісні лунають уночі:
Затихло все, тільки дівчата
Та соловейко не затих.