Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

Тема: «Поняття „інформаційний пошук”. Етапи інформаційного пошуку» (ID:33284)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       5 стр.
Размер в архиве:   19 кб.

Контрольна робота: Поняття „інформаційний пошук”. Етапи інформаційного пошуку.

Зміст






Анотація


Дана робота присвячена такому актуальному питанню наукової та навчальної діяльності як пошук інформації,
створення баз даних, котрі використовуються науковцями, викладачами, студентами для забезпечення дослідницької
роботи. Для її написання застосовувалися джерела, що визначають загальні принципи пошуку, обробки та
збереження інформації, а також методику її застосування в науковій сфері. Поєднання проблематики інформаційної
і наукової областей є головною ознакою даного дослідження. В ході його створення були використані праці як
вітчизняних, так і закордонних (зокрема, російських) наукових кіл.


Вступ


Обсяги наукової літератури постійно збільшуються. На сьогодні у світі виходить близько 60 тис. журналів з
природничих, технічних і суспільних наук, медицини та сільського господарства, що можна віднести до категорії
наукових. У цих журналах щорічно публікується 2,5-3 млн. статей. Іншими важливими видами науково-технічної
літератури є праці наукових конференцій (не менше 130 тис. доповідей на рік), науково-технічні звіти (близько
500 тис. на рік), описи винаходів (понад 1 млн. щорічно) та книги (до 100 тис. на рік). Учені та фахівці вже
давно не мають можливості самостійно відслідковувати необхідні публікації.

В таких умовах актуальним постає завдання пошуку необхідних даних для створення бази інформаційного
забезпечення наукового дослідження. Складність такого пошуку яскраво характеризується думкою самих вчених щодо
нього: „Іноді легше винайти заново те, що вже було колись створено, ніж знайти його в гігантському потоці
інформації”. Пошук необхідних даних сьогодні полегшується через створення електронних баз інформацій, видання
різного роду реферативних журналів, застосування автоматичних систем пошуку інформації. Для дослідника
вимагається дотримання ним певних правил інформаційного пошуку, використовуючи які він може найуспішніше
виконати завдання наукового дослідження.


1. Інформація і інформаційний пошук в наукових дослідженнях.



Інформація походить від латинського слова «informatio», яке має декілька значень: 1) роз'яснення, виклад,
тлумачення; 2) представлення, поняття; 3) ознайомлення, просвіта. Саме слово «informatio» складається з
префікса «in-» («при-, в-, на-, ») і пов’язаного з ним дієслова «formо» («надаю форму, створюю») 



Короткий тлумачний словник з інформатики та інформаційних систем для економістів / Л.С. Козловська (уклад.),
К., КНЕУ, 2004. – С. 18..


Загальне поняття інформації подано у філософії, де під нею розуміють відображення реального світу. Як
філософську категорію її розглядають як один з атрибутів матерії, що відбиває її структуру. Погляд на
інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття: інформація – це нові відомості, які прийняті,
зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні. Іншими словами, інформація – це нові знання, які отримує
споживач (суб’єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.



Інформаційний пошук (ІП) (англ. Information retrieval) – наука про пошук неструктурованої документальної
інформації. Особливо це відноситься до пошуку інформації в документах, пошук самих документів, добуття
метаданих з документів, пошуку тексту, зображень, відео та звуку у локальних реляційних базах данних, у
гіпертекстових базах даних таких, як Інтернет та локальні –інтранет. Інформацій пошук – велика
міждисциплінарна область науки, яка стоїть на перетині когнітивної психології, інформатики, інформаційного
дизайну, лінгвістики, семіотики, та бібліотечної справи.



В цілому, на думку науковців, пошук будь-якої інформації вже є інформаційним пошуком. Як правило, в
інформатиці його класифікують на два основних види: пошук даних (Data Retrieval) і власне інформаційний пошук
(Information Retrieval). Їх різниця як раз і полягає в тому, що пошук даних проводиться в масивах добре
структурованої інформації, а інформаційний пошук – в масивах неструктурованих даних. Для методики наукового
дослідження, при написанні робіт або дослідження певної проблеми, для науковця немає принципової різниці в
тому, яким видом інформаційного пошуку йому необхідно скористатися – і в тому, і в іншому випадку для
дослідника поступає інформація, яка йому необхідна для роботи. Інша справа – ефективність пошуку. Безперечно,
при роботі з базами даних (особливо електронними), інформацію можна знайти набагато скоріше, ніж не в
структурованих масивах. Проте, на сьогоднішній день поки що не існує таких структурованих даних в усіх
областях наукового пізнання. Більш того, науковець, працюючи над новою, раніш не дослідженою проблемою, може
стикнутися з відсутністю таких даних взагалі. Електронна техніка, незважаючи на її можливості щодо збереження
та обробки величезних масивів інформації, дуже часто підводить людину, не маючи такого гнучкого та
універсального інтелекту, як у людського індивіда. Закладені в ЕОМ програми дозволяють робити тільки
примітивні логічні операції і поки що не надають можливість проводити інформаційний пошук за більш високими,
абстрактними поняттями. Наприклад, через комп’ютерні бази даних неможливо знайти предмети, які зображені на
малюнку, комп’ютер не здатний виокремлювати інформацію, побудовану на емоційних, моральних розбіжностях,
почуттях, що є, наприклад, досить важливим в таких науках як естетика, етика, психологія.



Добре структуровані дані – це дані, в яких кожну одиницю зберігання інформації можна представити як кінцевий
набір атрибутів. При цьому кожний з них прийматиме точно певне значення. Слабоструктуровані дані – це дані, в
яких кожну одиницю зберігання також представляють кінцевим числом атрибутів, але значення атрибуту точно не
визначене і може мати в свою чергу складну структуру. Неструктуровані дані – це дані, в яких кожна одиниця
зберігання не може бути представлена кінцевим числом атрибутів 


Шиманов А.Е. Аналитико-синтетическая переработка информации как учебная дисциплина// НТИ. Сер. 1. – 2001. – №
7. – С. 12..

При проведенні етапів інформаційного пошуку досить важливим є вибір джерел інформації. Усю їх сукупність в
залежності від таких джерел можна звести до наступної схеми (Схема 1).












Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів