Твір-роздум що таке милосердя
Милосердя - може означати як і співчутливу поведінку з боку тих хто при владі (наприклад милосердя показане
суддею щодо засудженого) так і благодійну третю особу (наприклад місія милосердя з лікування жертв війни).
Милосердя – щиросердність, співчуття, готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукнутися
на чужий біль. Людям милосердним притаманне співчуття по відношенню до сироти, інваліда, тяжко хворої людини,
людини похилого віку, людини, що потрапила в біду.
Милосердя - термін, що вживається для опису м'якості, поблажливості або співчуття виявленого однією особою в
стосунку до іншої. Це - одна з підставових чеснот лицарства і християнської етики, милосердя також відноситься
до концепцій справедливості та моральності в поведінці між людьми. В Індії, співчуття відоме як каруна.
Милосердя - можна визначити як діяльне прагнення допомогти кожному, хто має в тому потребу. За своїм
об'єктивним змістом милосердядосить близьке до співчуття, проте розглядати його просто як вияв останнього було
б неправомірно, оскільки у своїй екзистенційній основі вони зовсім не обов'язково збігаються. Якщо співчуття,
тим більше співстраждання, пов'язане, з тим, що особа переймається турботами й стражданнями інших, тією чи
іншою мірою віддаючи їм власне Я, то милосердя, навпаки, передбачає чітко окресленого суб'єкта, який,
керуючись моральними прагненнями, від надміру власного буття чинить добро тим, кого усвідомлює саме як Інших,
відмінних від себе — хоча здебільшого й не без сердечної схильності до них. Саме тому діяльна солідарність під
впливом безпосереднього співчуття все ж таки відрізняється за своїм людським смислом від діянь милосердя;
часто-густо досить уважно вслухатися у благання «будьте милосердні», щоб відчути в ньому невимовлене: «Якщо
вже на людське співчуття ви не спроможні...»
При всьому цьому милосердя саме по собі є високою етичною цінністю. Незамінна моральна вартість милосердя
яскраво висвітлюється, зокрема, в порівнянні з толерантністю і повагою. Толерантність, якщо надмірно не
розширювати значення цього популярного терміна, по суті зводиться до «терпіння» (лат. tolerantia) Іншого в
його іншості, до визнання за ним права на самобутнє існування. Повага передбачає більше: визнання іншості
Іншого як самодостатньої цінності. Поважати — значить не просто терпіти, а утверджувати ціннісний статус
Іншого, навіть якщо за своєю природою він нам чужий.
Подібно до толерантності й поваги милосердя, як бачимо, також є ставлення до іншого як до Іншого, воно не
потребує неодмінно, хоча й не відкидає співчутливої схильності до нього. Разом з тим це ставлення має виразний
буттєвий аспект: воно не обмежується визнанням цінності Іншого, а являє собою засноване на діяльній
прихильності вільне дарування йому можливостей буття й самореалізації. Діяльно допомагати Іншому бути й
залишатися собою — в цьому важкість і сенс милосердя, хоч би до якої істоти воно було звернене.
Звичайно, толерантність не завжди породжує справжню повагу, і не будь-яка повага прагне стати милосердям.
Проте милосердя, щоб залишатися на притаманній йому моральній висоті, має поєднуватися з толерантністю і
повагою до кожного його адресата; в противному разі воно втрачає свій позитивний духовний сенс.
Милосердя – це не просто підкинути самотній немічній бабусі кілька зайвих у кишені папірців або копійок.
Милосердя – це навіть не перечислити кругленьку суму на рахунок «якогось там» (цитую) дитячого будинку,
госпіталю чи будинку пристарілих. Милосердя ні в якому разі не може бути показовим шоу. Так, я саме про
успішний танцювальний проект, що має таку благородну мету – допомогти дитині. Як відомо, на чужому горі щастя
не збудуєш. Ми засуджуємо і водночас захоплюємося елегантною усміхненою дамочкою, дружиною, подругою, чи
дочкою якогось грошовитого мішка: така красива, яскрава, вона живе розкішно, ні в чому собі не відмовляє. Не
приховує, що обожнює красиві дорогі речі, дизайнерський одяг, прикраси відомих брендів, парфуми, автомобілі
бізнес-класу… Звичайно ж, потрібно відповідати статусу! Знову ж таки, розчулює плач змарнілої жінки, яка від
останніх сил бореться і благає допомоги у Господа, адже для операції її онкохворої дитини потрібно аж 50 тисяч
доларів! Ціна сумки із крокодилячої шкіри від модного дому «Birkin»тієї «гламурної» дамочки з екрану... Шкода,
але так було, є і буде… Та й справа не зовсім в грошах. Це ж ми – українці! Це в нашій державі живуть
найбагатші та найбідніші люди в Європі. Ми гордимося своїм героїчним минулим, але соромимося теперішнього. Але
ж на те ми і люди, щоб жити не поодинці, як тварини, і навіть не стадом, а єдиною сильною нацією, де панують
добро, людяність та милосердя.
Згідно з постулатами релігійної етики людина має бути милосердною передусім заради блага й спасіння власної
душі. В цьому твердженні міститься глибока моральна істина: щире діяння милосердя не може принижувати його
адресата, не може порушувати його гідність, оскільки щонайперше в цьому діянні життєво й духовно зацікавлений
самий його суб'єкт. Даний висновок цілком можна застосувати й до суспільства в цілому: спільнота, яка перестає
бути милосердною до своїх нужденних членів, завдає шкоди насамперед самій собі, зраджує власну духовність.
Здатність до милосердя — істотний прояв морального здоров'я суспільства, як і кожної окремої особистості.
Скачать работу..