Твір - роздум на суспільну тему в публіцистичному стилі на тему "Природа - мати. Будь же сином"
Предмет: українська мова
Вид: публіцистичний стиль
Кол-во страниц: 2
Язык: українська
Шрифт: Times New Roman
Размер: 14
Интервал: полуторный
Нумерация страниц: вверху справа
Поля: верх/низ - 2 см, левое - 2 см, правое 1,1 см
Сноски: обязательно (типа [1,c.1])
Графики, таблицы: не обязательно
Практическая часть: не обязательно
План работы: на усмотрение автора (не требует предварительного утверждения)
Якщо уважно придивитися до слова «природа», то можна помітити, що воно має багато спільно з таким словами, як
«рід», «родити», «родина». Природа є нашим спільним домом, а ми всі одна велика дружня родина.
Краса навколишнього світу спонукала багатьох поетів, художників, музикантів до творчості. Мабуть, найперше,
що приваблювало митців у природі – це її, здавалось би, непорушна гармонія. Саме від джерела природи вони
черпали натхнення та силу для подальшої роботи. Краса природи не може залишити байдужим нікого з нас.
Різноманіття звуків, кольорів, запахів, форм, через які вона себе виражає, дивує і захоплює.
Часто можна почути, що природу називають нашою матінкою. Мабуть, таке порівняння виникло недаремно, це
пов’язано з її здатністю до самопожертви заради людини, але чи завжди ми вдячно приймаємо дари природи? Чи
вміємо ми шанувати і оберігати все, що дарує нам навколишній світ? На жаль, історія людства демонструє, що
люди не завжди розуміють, що ресурси природи не є невичерпні, що від споживацького ставлення до себе, вона
втрачає сили, не здатна до відновлення. А це, в свою чергу, може призвести до світових катаклізмів і стати
причиною загибелі всього людства.
Наслідки діяльності людини ми можемо спостерігати вже зараз. Про шкідливі викиди в атмосферу, які здійснюють
заводи та фабрики, машини, літаки тощо написано безліч статей, наукових праць, регулярно проводяться семінари
та конференції, на яких вчені намагаються знайти вихід із ситуації, в якій опинилося людство. Прогрес
невпинними кроками йде вперед, не всі його винаходи, як показує досвід є безпечними для природи, а часто –
навіть шкідливими.
Створюються різні організації, навіть партії, метою яких є захист навколишнього середовища. Ми
спостерігаємо, як масово вирубуються ліси заради будівництва готелів, баз відпочинку, розважальних комплексів.
Щороку зменшуються популяції рідких тварин, а про те, що кожної весни гинуть тисячі первоцвітів заради
тимчасової фінансової вигоди й говорити годі.
Але всі написані статті, всі проведені наукові конференції не матимуть жодного сенсу, якщо кожен з нас не
почне ставитися до природи як до рідної матері, яка колись дала нам життя і заслуговує на шанобливе ставлення
до себе. Я думаю, що кожна людина може зробити досить багато для того, щоб покращити екологічну ситуацію на
планеті. Для цього не треба збирати конференції, проводити мітинги антиглобалістів (хоча, і це теж робити
слід) – достатньо лише бути ощадливим у використанні природних ресурсів, не захаращувати лісів та парків.
Навесні, як тільки починає тепліти, всі ми полюбляємо виїхати на природу або з родиною, або з друзями чи
колегами. Дуже часто можна спостерігати, яким брудним люди залишають після себе місце відпочинку: використані
пакети з-під їжі пляшки з-під води, навкруг можуть лежати брудні серветки, навіть розбиті пляшки. Але ж
прибрати за собою не так уже важко, а тому, хто прийде на це ж місце згодом, буде приємно побачити галявину.
Не слід забувати, що первоцвіт, який з’являється на початку весни – це квіти, які занесені до червоної книги,
їх зривати заборонено законом. Окрім того, кожен з нас повинен розуміти, що їх зривати не можна не через
заборону законом (точніше, не тільки тому), але й через те, що одного разу можна прийти до лісу і не побачити
там жодної квіточки. І тоді вже пізно буде будь-що змінити.
Ми можемо спостерігати, як кожного року вбивається велика кількість тварин лише для того, щоб ми могли носити
одяг, який відповідає останнім тенденціям моди. Полювання на тварин часто є невиправданим, його метою є не
Скачать работу..