Тема: твір якби птахи і звірі вміли говорити
Предмет: українська мова
Вид: розповідь
Якби птахи і звірі вміли говорити, то вони безперечно закликали нас берегти природу, адже в наш час люди так
недбало ставляться до неї. Ми вирубуємо ліси, висушуємо річки та озера і забуваємо про те,що вони є домівкою
безлічі звірів і птахів, які позбавившись неї втрачають і життя.
Я впевнений, що будь-яка людина, яка почула або прочитала десь, що в якому-небудь морі плаває велика нафтова
пляма, подумає: «А мені яке діло? І так турбот повно!» Ця ж людина вихідного дня йде зі своєю родиною до лісу
– відпочити на природі. Йдучи, залишає після себе купу сміття і не потушене багаття. Ну то й що? Адже до
величезної кількості нафти в морі їй немає ніякого діла...
Про те, що наша планета переживає екологічну кризу, я, звичайно, чув. Хоча, як і більшість людей, не
замислювався над цим. Вирубують ліси? Ну то й що? Адже те, що видно з мого вікна, не зріділо! Забруднюються
ріки? Я плаваю в басейні і п'ю мінеральну воду. Винищуються тварини? А мій кіт Маркіз живий-здоровий.
Іноді мені здається, що апокаліпсис все-таки може гримнути – ми самі знищимо нашу планету. Не комета, не
землетрус і не глобальне потепління, а ми – люди. Кимось керує спрага наживи, хтось просто сповідує філософію
«пофігізму». Намагаються щось зробити «зелені», але їм мало поки що вдається.
Я розумію, усі заводи з їхніми трубами, що димлять, не зупиниш, кількість автомобілів з їхніми вихлопними
газами не зменшиш. Але якщо кожний буде хоча б кидати банки від «кока-коли» і палички від морозива в урни, не
залишати в лісі купи сміття після пікніка, ретельно загасить багаття – це вже буде добре.
Якби птахи і звірі знали людську мову вони поросили б нас не бути з ними такими жорстокими. Не виганяти їх на
вулицю, коли із маленького грайливого цуценяти, яке є забавкою всієї родини, виросте великий пес, що псує
меблі та багато їсть. Не дивитися безжальним оглядом на бездомних котів та собак, які жалібно заглядають вам у
вічі. А просто дати їм шматочок хліба.
Та звірі і птахи мовчать. Проте ми вміємо говорити, тож давайте не будемо мовчати, не будемо чекати поки
мовчазні істоти заговорять, а будемо піклуватися про них та берегти!