Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

Тема: «Контрольна робота з дисципліни «Кримінальний процес». Варіант 2. Теоретичне питання: «Кримінально-процесуальні функції і їх види». Задачі» (ID:28953)

Скачайте документ в формате MS Word*
*Полная версия представляет собой корректно оформленный текстовый документ MSWord с элементами, недоступными в html-версии (таблицы, рисунки, формулы, сноски и ссылки на литературу и т.д.)
СкачатьСкачать работу..
Объем работы:       4 стр.
Размер в архиве:   14 кб.

Варіант 2. Теоретичне питання: «Кримінально-процесуальні функції і їх види». Задачі

Контрольна робота з дисципліни «Кримінальний процес»



Зміст






Вступ


В юридичній літературі було приділено багато уваги кримінально-процесуальним функціям. Водночас поняття, види
та суть кримінально-процесуальних функцій не розглядалися в підручниках. Потрібно зазначити, що проблема
функцій кримінального процесу є складною і належить до однієї з головних. На сьогодні залишається актуальною
проблема щодо сутності, змісту і соціальної спрямованості кримінально-процесуальних функцій.

Питання щодо визначення функцій досліджувались такими відомими вченими, як І.Я. Фойницьким, В.Л. Случевським.
Цим питанням за радянської доби були присвячені роботи М.С. Строговича, С.С. Алєксєєва, О.Д. Бойкова, М.М.
Видрі, А.П. Гуляєва, В.Г. Даєва, З.З. Зінатулліна, Л.Д. Кокорева, О.М. Ларіна, П.А. Лупинської, Я.О.
Мотовіловкера, В.П. Нажимова, Р.Д. Рахунова, П.С. Елькінд та інших. Вагомий внесок у дослідження вказаної
теорії зробили українські вчені, зокрема: Ю.П. Аленін, С.А. Альперт, Т.В. Варфоломєєва, Ю.М. Грошевий, А.Я.
Дубинський, В.А. Журавель, В.С. Зеленецький, А.В. Іщенко, М.В. Костицький, В.К. Лисиченко, М.М. Михеєнко, В.Т.
Нор, М.Я. Сегай, М.І. Сірий, С.М. Стахівський, Л.Д. Удалова, М.Є. Шумило та інші.

Розробки усіх зазначених дослідників безперечно мають важливе значення для розвитку теорії про сутність, зміст
і соціальну спрямованість функцій в кримінальному судочинстві.

Проте, незважаючи на значну увагу до цього питання, на сьогодні серед вчених не досягнуто єдності поглядів
щодо низки важливих питань. Зокрема, спірним залишається питання щодо визначення функцій. Невирішеним
залишається ряд аспектів, пов’язаних з обов’язковою участю захисника, наприклад у випадках, коли між
інтересами підозрюваних чи обвинувачених є протиріччя, причому один з них має захисника, тощо.



1. Поняття та сутність кримінально – процесуальних функцій


У науці радянського періоду існувало дві основні точки зору щодо поняття кримінально-процесуальної функції [3,
c. 64]. За однією — функціями визнавали окремі види, окремі напрями кримінально-процесуальної діяльності [7,
c. 188], котрі відрізняються за своєю спрямованістю, найближчою метою, на досягнення якої спрямовано цей вид
діяльності [5, c. 73], і навколо яких складається діяльність усіх учасників кримінального судочинства. За
другою — під ними розуміють визначені нормами права відповідні напрями кримінально-процесуальної діяльності,
спеціальне призначення і роль її учасників або ж основний процесуальний обов'язок, у якому виявляється головне
призначення і визначена процесуальна роль кожного з учасників процесу.

Функції правомірно відносять до об'єктивних категорій науки кримінального процесу. Характерними рисами
останніх є те, що вони: мають законодавче закріплення; репрезентують основні напрями процесуальної діяльності;
є домінуючими при визначенні правового статусу суб'єктів кримінального процесу; спрямовані на вирішення
завдань кримінального судочинства; здійснюються суб'єктами названого процесу.

Функція (від лат. functio — виконання, здійснення) означає: діяльність, обов'язок, робота, призначення. У
загальному розумінні функція в кримінальному процесі — це діяльність конкретного суб'єкта, яку він здійснює
відповідно до процесуального статусу. Але, як вказує А.Гуляєв, таке визначення недостатнє для повного
розкриття змісту діяльності учасника процесу, її внутрішньої структури, для глибшого розуміння
кримінальне-процесуальної діяльності з метою підвищення її ефективності [6, c. 70].

На думку М.Якуб, до процесуальних функцій слід відносити такі види процесуальної діяльності, від яких залежить
порушення, рух і вирішення кримінальної справи. І в цьому зв'язку виділяють два аспекти функції: один — як
основний обов'язок органу чи особи, що є учасником провадження у справі, другий — як вид, напрям його
процесуальної діяльності [11, c. 85]. На погляд О.Ларіна, процесуальні функції в кримінальному судочинстві —
це види (компоненти, частини) процесуальної діяльності, що розрізняються за особливими безпосередніми цілями,
які досягаються у підсумку провадження у справі [4, c. 5]. До основних функцій, окрім обвинувачення, захисту і
вирішення справи (правосуддя), С.Альперт відносить: розслідування справи, нагляд за дотриманням і правильним
застосуванням законів (прокурорський нагляд), підтримання цивільного позову, заперечення проти нього.
Визначаючи кримінально-процесуальні функції як окремі напрями діяльності, В.Тертишник вказує на п'ять основних
функцій: розслідування; нагляд; обвинувачення; захист; правосуддя [8, c. 10].

Р. Савонюк вважає, що, кримінально-процесуальні функції — це окремі види діяльності суб'єктів, які визначають
їх основне призначення в кримінальному процесі, зумовлене виконанням покладених обов'язків і реалізацією
наданих прав [6, c. 71].

Таким чином, на нашу думку, кримінально-процесуальні функції - це відображені у законі головні напрями
процесуальної діяльності, що здійснюється з метою реалізації завдань кримінального судочинства суб'єктами,
уповноваженими на ведення процесу або наділеними правами для активної участі у справі задля захисту власних
законних інтересів.

Поняття функції в праві, і у кримінальному процесі, зокрема, тісно пов'язано з її носієм. При цьому функція
охоплює як розумову, так і практичну діяльність конкретного суб'єкта кримінально-процесуальних відносин.
Правильне розуміння функції та її змісту важливо щодо слідчого як суб'єкта доказування. Успішне доказування у
кримінальній справі, як і здійснення розслідування в цілому, тісно пов'язані із змістом процесуальної функції
слідчого, на якого законом покладено доказування (ст. 22 КПК).



2. Види кримінально-процесуальних функцій


В науці дореволюційного кримінального процесу існувала і була загальновизнаною концепція трьох основних
функцій: кримінального переслідування, захисту і вирішення справи. Дана концепція була прийнята і радянськими
вченими-процесуалістами і досить тривалий час, до прийняття Основ кримінального судочинства Союзу РСР і
союзних республік 1958 р. не викликала критичного відношення. Але незабаром після прийняття цього закону
визначний радянський учений-процесуаліст М.А. Чельцов піддав критиці концепцію існування в радянському
кримінальному процесі таких функцій, як властиву тільки буржуазному кримінальному судочинству з його принципом
змагальності. Думка М.А. Чельцова була підтримана рядом учених. В якості їх опонентів виступили М.С.
Строгович, Р.Д. Рахунов, П.С. Елькінд і деякі інші науковці. Дискусія, яка виникла, послужила імпульсом для
розвитку теорії кримінально-процесуальних функцій.

На сьогодні «теорія кримінально-процесуальних функцій», яка раніше мала важливе, але сугубо доктринальне
значення, зараз чітко і недвозначно закріплена в законі (ст. 16-1 КПК України), ставши основою сучасної
процесуальної техніки. Законодавець, обравши один з можливих варіантів вирішення проблеми, що розглядається,
взяв на себе роль своєрідного арбітра в науковому спорі. В спорі, в якому виявилися правими М.С. Строгович та
інші вчені з їх думкою, що система кримінально-процесуальних функцій зводиться до тріади: 1) кримінальне
переслідування; 2) захист; 3) вирішення справи по суті [10, c. 8].

Родоначальною серед них виступає кримінальне переслідування як процесуальна діяльність сторони обвинувачення з
метою встановлення факту і обставин здійснення суспільно небезпечного діяння, що передбачене кримінальним
законом і особи, що його вчинила, а також для забезпечення застосування до такої особи покарання або інших
заходів кримінальної відповідальності або примусових заходів виховання і лікування. Це викликає необхідність в
функції захисту, яка являє собою процесуальну діяльність, що направлена на виявлення обставин, які
виправдовують обвинуваченого, звільняють його від кримінальної відповідальності, пом’якшують і викликають інше
покращення його становища, а також на охорону його особистих і майнових прав. Захист – це свідома,
цілеспрямована діяльність як самого обвинуваченого (підозрюваного), так і захисника, законного представника.


Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів