Богдан сушынськый остров забуття и покаяння

 У нас Ви маєте можливість замовити матеріал за темою «Богдан сушынськый остров забуття и покаяння», або знайти вже готові матеріали, які містять певну інформацію за даним запитом

• Моральний смисл сповіді і покаяння
  
  Моральний смисл сповіді і покаяння 2 Список використаної літератури 6 >>>>
• Богдан Хмельницький - видатний діяч і полководець
  
  1. Вступ. 2. Богдан Хмельницький - організатор і керівник національно визвольної боротьби. 3. Визначний державний діяч і полководець. 4. Богдан хмельницький в пам‘яті українського народу. 5. Висновок. 6. Використана література. >>>>
• Соціальні погляди та значення діяльності Б. Хмельницького
  
  Вступ 3 1. Богдан Хмельницький – яскрава історична особистість 3 2. Богдан Хмельницький – громадський діяч і політик 7 3. Соціальна політика Б. Хмельницького 10 Висновки 15 Література 16 >>>>
• Богдан Хмельницький – державний політичний діяч і воєнне начальник
  
  Вступ 3 1. Життєвий шлях Богдана Хмельницького 4 2. Державно-політична діяльність Богдана Хмельницького 6 3. Богдан Хмельницький - розробник „психологічних війн” 13 Висновок 18 Література 19 >>>>
• : “Національно-визвольна війна 1648-1654рр.”
  
  Вступ……………………………………………………………….3 1 Передумови виникнення визвольної війни 1648-1654 рр.…………………………………………………….4 2 Богдан Хмельницький закликає до всенародного повстання…………………………………………………………5 3 Опис основних битв визвольної війни…………………………7 4 Богдан Хмельницький як полководець……………………….10 5 Деякі документи та листи Б.Хмельницького…………………22 6 Вплив діяльності Хмельницького на історію України……………..…………………………………34 Висновок………………………………………………………….35 Використана література………………………………………… >>>>
• Богдан Хмельницький - фундатор Української держави
  
  План Богдан Хмельницький - фундатор Української держави 3 1. Біографія Б. Хмельницького 3 2. Досягнення Б. Хмельницького як полководця й фундатора Української держави 7 3. Родовід Богдана Хмельницького 11 Список використаної літератури 13 >>>>
• Поетика сну в прозі М. Хвильового
  
  Література 1. Жулинський М. Микола Хвильовий // Із забуття – в безсмертя. – К., 1990. 2. Історія української літератури ХХ ст.: Книга перша. – К., 1993. 3. Кислий Ф. Микола Хвильовий // Нові імена в програмі української літератури. – К., 1993. 4. Хвильовий М. Новели, оповідання. – К., 1992. >>>>
• Романи "Тигролови" та "Сад Гетсиманський", написані І. Багряним
  
  ЛІТЕРАТУРА 1. Бацій І.С. Краса і сила слова. — К., 1983. 96 с. 2. Гуляев Н.А. Теория литсратуры. — М., 1985. — 270 с. 3. Введение в литературоведение /Под ред. Т.И.Поспелова. —М., 1988.-320с. 4. Введение в литературоведение: Хрестоматия /Под ред. Г.А.Поспелова. — М., 1988. — 300 с. 5. Гречанюк С. На тлі XX століття. — К., 1990. — 310 с. Жулинський М. Із забуття — в безсмертя: сторінки призабутої спадщини. — К., 1990. — 446 с. >>>>
• Объединение русских и украинских народов. Богдан Хмельницкий.
  
  Содержание 1. Восстание Богдана Хмельницкого на Украине. (ст. 2-3) 2. Переяславская рада. (ст. 3-4) 3. Белоруссия. 1654 год. (ст. 4-5) 4. Борьба за Украину. (ст. 5-9) 5. Украина и Россия после Андрусовского перемирия. (ст. 9-10) 6. Список используемой литературы. (ст. 11) >>>>
• Гетьмани України
  
  Зміст ст. Вступ 3 Гетьман Петро Сагайдачний 4 Гетьман Богдан Хмельницький 9 Гетьман Петро Дорошенко 14 Гетьман Іван Мазепа 17 Гетьман Пилип Орлик 18 Післямова 21 Література 22 >>>>
• „Підсумки визвольної війни середини ХVII ст., її значення”
  
  План. 1. Становище українського селянства, міщан, козаків і національно- релігійні обмеження. 2. Богдан Хмельницький. 3. Що робило початок Визвольної війни необхідним, а що можливим? 4. Перші перемоги. 5. Ускладнення між повстанцями. Зборівський рух. >>>>
• Друга половина 17 століття. Козацькі охотники і князь Ружинський
  
  Зміст Вступ 3 1. Козацькі охотники і князь Богдан Ружинський 4 2. Автономія України у другій половині XVII ст. 9 Висновки 18 Література 19 >>>>
• Друга половина 17 століття. Козацькі охотники і князь Ружинський
  
  Зміст Вступ 3 1. Козацькі охотники і князь Богдан Ружинський 4 2. Автономія України у другій половині XVII ст. 9 Висновки 18 Література 19 >>>>
• Формування української національної держави
  
  З м і с т Вступ 3 1. Богдан Хмельницький як полководець і стратег у війні 1648-1654 рр. 3 2. Формування української національної держави. 7 3. Реформа державного апарату 8 Висновки 10 Список використаної літератури: 12 >>>>
• Формування української національної держави
  
  З м і с т Вступ 3 1. Богдан Хмельницький як полководець і стратег у війні 1648-1654 рр. 3 2. Формування української національної держави. 7 3. Реформа державного апарату 8 Висновки 10 Список використаної літератури: 12 >>>>
• Государственный порядок
  
  Содержание 1. Государственный порядок 2 2. Украинско-Московский договор 1654 года 7 3. Вхождение Украины в состав Российской империи. Руина 9 4. Гетманщина. Государственный и общественный строй 15 5. Ликвидация автономии Украины 18 6. Богдан Хмельницкий как личность, государственный деятель и полководец 22 7. Конституция Пилипа Орлыка 24 Литература 26 >>>>
• Государственный порядок
  
  Содержание 1. Государственный порядок 2 2. Украинско-Московский договор 1654 года 7 3. Вхождение Украины в состав Российской империи. Руина 9 4. Гетманщина. Государственный и общественный строй 15 5. Ликвидация автономии Украины 18 6. Богдан Хмельницкий как личность, государственный деятель и полководец 22 7. Конституция Пилипа Орлыка 24 Литература 26 >>>>
• ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 1648—1654 рр.
  
  Зміст 1. Причини війни. Богдан Хмельницький 2. Перша доба повстання Богдана Хмельницького — 1648-й рік 3. Від повстання до визвольної війни 4. Берестечко — Жванець 5. Переяславська угода 6. Ратифікація договору в Москві 7. Характер та значення московського договору 1654 року >>>>
• ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 1648—1654 рр.
  
  Зміст 1. Причини війни. Богдан Хмельницький 2. Перша доба повстання Богдана Хмельницького — 1648-й рік 3. Від повстання до визвольної війни 4. Берестечко — Жванець 5. Переяславська угода 6. Ратифікація договору в Москві 7. Характер та значення московського договору 1654 року >>>>
• Запорозька Січ під час першої української революції
  
  Вступ 3 1. Причини, характер, рушійні сили і періодизація першої української революції 5 2. Гетьман Богдан Хмельницький та його роль у національній революції 12 2.1. Біографія Б.Хмельницького 12 2.2. Перші перемоги 14 2.3. Утворення української козацької держави – Гетьманщини 18 3. Завершальна стадія Великого повстання 24 Висновки 29 Список використаної літератури 33 >>>>
• Формування української національної держави.
  
  З М І С Т Вступ 3 1. Передумови формування української державності у ХVII ст. 4 2. Богдан Хмельницький як полководець і стратег у віні 1648-1654 рр. 4 3. Формування української національної держави. 8 4. Реформа державного апарату 9 5. Значення формування державного апарату та Української козацької республіки. 11 6. Соціально-економічна політика Б.Хмельницького. 13 Висновки 14 Список використаної літератури: 16 >>>>
• Формування української національної держави.
  
  З М І С Т Вступ 3 1. Передумови формування української державності у ХVII ст. 4 2. Богдан Хмельницький як полководець і стратег у віні 1648-1654 рр. 4 3. Формування української національної держави. 8 4. Реформа державного апарату 9 5. Значення формування державного апарату та Української козацької республіки. 11 6. Соціально-економічна політика Б.Хмельницького. 13 Висновки 14 Список використаної літератури: 16 >>>>
• Українська система вищої освіти: переваги і недоліки Болонського проекту
  
  СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник За редакцією В.Г Кременя. Авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин. – Тернопіль: Навчальна книга -Богдан, 2004. – 384с. 2. Журавський В. С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні. – К.: Вид. дім "Ін Юре", 2003. – 416 с. 3. Янковий В. В. Болонський процес: шляхом європейської інтеграції Дзеркало тижня. – 2003. – N 40. – 18-24 жовт. – (Інтерв'ю М. З. Згуровського). >>>>
• Універсали Богдана Хмельницького (наукова праця)
  
  Вступ 3 1. Богдан Хмельницький – історична постать визвольної війни українського народу 6 2. Аналіз теоретичних основ написання універсалів 10 2.1. Історія написанні універсалів Богдана Хмельницького 24 3. Аналіз універсалів Богдана Хмельницького по роках 28 Універсали 1648р 28 Універсали 1649р. 33 Універсали 1650р. 36 Універсали 1651р. 43 Універсали 1652р. 44 Універсали 1653р. 48 Універсали 1654р. 51 Універсали 1655р. 57 Універсали 1656р. 61 Універсали 1657р. 66 Пропозиції 70 Висновки і узагальнення 73 Використана література: 81 Додатки 82 >>>>
• Романтизм Просвітництва
  
  Вступ 3 1. Становлення Романтизму Просвітництва 5 2. Англійський романтизм 10 Висновки 22 Література 24 Додаток 1. Характерні відзнаки Романтизму 25 Література 1. Зарубіжна література XIX сторіччя. Доба романтизму: Підручник. Допущено Мін. освіти і науки України / Наливайко Д.С., Шахова К.О. — Т.: Навчальна книга — Богдан, 2001. — 416 с. 2. Зарубіжна література ХІХ століття.//Матеріали Запорізького Державного Університету - http://www.zsu.zp.ua/lab/fildep/ZL.htm 3. Кравченко А.И. Культурология: Учебное пособие для вузов. - 3-е изд.- М.: Академический проект, 2001. 4. Культура Западной Европы XIX в. (19 век). - http://www.countries.ru/library/newtime/19vek.htm 5. Причепій Є. М. Філософія.Посібник. Київ: Видавничий центр «Академія», 2001 6. Стили и эпохи. Романтизм. - http://www.master.parnas.ru/artikler_style/romt.htm 7. Філософія: Навчальний посібник. /За ред. І.Ф.Надольного. — К.: Вікар, 1998. - 624 с. 8. Художественные системы и стили. Романтизм. http://www.region.tver.ru/pu/slovesn/litved/n58.htm 9. Яровикова Н. Романтизм. Энциклопедия «Кругосвет». - http://www.krugosvet.ru/articles/109/1010910/1010910a1.htm >>>>
• Українська козацька держава
  
  1. Внутрішня та зовнішня політика 3 Висновок 6 2. Формування держаних інститутів 6 Висновок 8 3. Геополітичний фактор в українській козацькій державі 9 Висновок 13 Література 14 1. Гуржій О.І. Українська козацька держава в другій половиніі ХVП–ХVШ ст.: Кордони. Населення. Право. – К.,1996. 2. Крип’якевич І.П. Богдан Хмельницький. – Львів, 1990. 3. Крипякевич І.П. Історія України.//Електронна версія - http://www.slovnyk.org/txt/krypyakevych/istukr/index.htm 4. Мицик Ю.І. Джерела до історії національно-визвольної війни українського народу середини Х/П соліття. – Дніпропетровськ, 1996. 5. Смолій В. Степанков В. Правобережна Україна у другій половині XVII – XVIII ст: проблема державотворення. – К., 1993 6. Смолій В., Степанков В. У пошуках нової концепції Визвольної війни українського народу ХVII ст. — К, 1992. — С. 24—36. 7. Смолій В.А. Степанков В.С. Українська державна ідея XVII – XVIII століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К., 1997. 8. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська національна революція 1648—1676 pp. крізь призму століть.//Український історичний журнал №2,№3 1998 рік. 9. Чухліб Т.В. Козацький устрій Правобережної України (остання чверть ХVІІст.). – К., 1996. 10. Щербак В. Українське козацтво: Формування соціального стану. Друга половина ХV – середина ХVII ст. – К., 2000. >>>>
• Історія України(конспект)
  
  Монголо-татарська навала та її вплив на подальший розвиток руських земель 2 Утворення та особливості розвитку Галицько-Волинської держави. Князь Данило Романович 3 Правова система Великого князівства Литовського копні суди. Магдебурзьке право Литовські Статути 4 Утворення Речі Посполитої. Зміна становища українського населення після Люблінської та Берестейської (Брестської) уній 5 Причини і сутність національно-культурного піднесення в Україні кінця XVI – початку XVII ст. Братства 6 Гетьман П. Сагайдачний його роль в історії України 7 Запорозька Січ від утворення до 1648 р.: історія заснування внутрішній устрій військові походи 8 Козацько-селянські повстання під проводом К.Косинського та С.Наливайка 9 Козацько-селянські повстання 1625 – 1638 рр. Причини їх поразок 10 Гетьман Богдан Хмельницький його роль в історії України 12 Союз з Московським царством. Його умови та існуючі оцінки 13 Соціально-економічні і політичні наслідки національно-визвольної війни 15 Гетьманування І. Виговського. Гадяцька унія: причини га наслідки її прийняття 16 Об єднавча політика гетьманів П. Дорошенка та І. Самойловича її сутність відмінність причини невдачі 17 Правобережна Україна наприкінці XVII – в першій половині XVIII ст. Визвольна боротьба народу: опришки гайдамаки Коліївщина 19 Гетьманство І. Мазепи 20 Обставини появи Конституції 1710 р. її основні положення 21 Українська Козацька держава за часів правління останніх гетьманів. Поступова ліквідація її автономії 22 Початок українського національного відродження його особливості. Т.Г.Шевченко 23 Антикріпосницькі виступи: декабристи Устим Кармалюк 24 Реформи в Росії та Австрії в середині XIX ст. та їх значення для розвитку українських земель 25 «Руська трійця» та революція 1848-1849 рр. в Галичині й на Буковині 27 Кирило-Мефодіївське братство 28 Громадсько-політичне життя в Україні в другій половині XIX ст.: хлопомани громади москвофіли народовці і загальноросійські народницькі організації 29 Створення перших українських політичних партій їх програми та діяльність 31 Україна в революції 1905 – 1907 рр.: основні події та наслідки 32 Українське громадсько-політичне життя в Австро-Угорщині на початку XX ст. Січовий рух 33 Україна в роки Першої світової війни. Українські січові стрільці 34 III Універсал. Проголошення Української Народної Республіки 35 IV Універсал. Проголошення незалежності УНР. Причини поразки Центральної Ради і перемоги більшовиків 36 Берестейський мир і Україна. Повернення Центральної Ради та її падіння. Основні заслуги і прорахунки Центральної Ради 37 Українська держава гетьмана Павла Скоропадського 38 Директорія: її політика і причини поразок 39 Західноукраїнські землі в 1918-1922 рр. Історичне значення ЗУНР 41 Національно-культурна політика в 20-30-х роках: коренізація її здобутки та причини згортання 43 Радянська влада і українське селянство в 20-х роках XX ст. 44 Голодомор 1932-1933 рр. в Україні: причини перебіг наслідки 45 Сталінський політичний терор в Україні: особливості та наслідки 47 Возз єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною: обставини та наслідки 49 Діяльність ОУН в роки Другої світової війни 50 Визволення України. Внесок українського народу в Перемогу над фашизмом 52 Наростання кризових явищ в Україні в 60-80-х роках. Русифікація 53 Українське дисидентство і боротьба влади з ним 55 Україна на шляху до проголошення державної незалежності 1989 – 1991 рр. 57 Відродження державної самостійності України 59 Відновлення багатопартійності. Сучасне політичне життя в Україні 61 П ятнадцять років незалежності: досягнення проблеми перспективи. Уроки історичного розвитку 62 Україна і світ. Взаємини з іншими державами 63 Сучасна українська діаспора на Заході та Сході 64 Хмельниччина на сучасному етапі 65 Українська національно-державна символіка: історія та сутність 66 Література 69 >>>>
• Історія України
  
  Внутрішня і зовнішня політика Романа Мстиславовича і Данила Галицького / Стародавні східні слов’яни на території сучасної України: походження, розселення, господарство і культура / Роздроблення Київської держави: причини, наслідки. Князівства на території України у ХІІ-УІІІ ст. та їх політика / Литовсько-руська держава. Устрій і побут українських земель у складі Великого князівсьтва литовського / Утворення київської держави. Перші князі / Київська Русь за Ярослава Мудрого та його наступників / Захоплення Галичини Польшею. Люблінська унія і її наслідки / Входження України під протекторат Росії. Українсько-російський договір 1654 р.: міфи і реальність / Закарпаття в часи Київської Русі і Галицько-Волинської держави / Антифеодальний визвольний рух на українських землях в кінці ХУІ-30-х рр. ХУІІ ст. / Наш край у давнину / Кошовий атаман Запорізької Січі Іван Сірко / Грецькі міста-держави Північного Причорномор’я і Криму / Навала орд хана Батия на Україну. Золоорлинське іго і боротьба проти нього / Гайдамаки і опришки. Олекса Довбуш / Гетьман України Богдан Хмельницький як визначний полководець і державний діяч / Причини і початок Визвольної війни українського народу під проводом Богдана Хмельницького / Культура Київської Русі / Гетьманування Розумовського К. Остаточна ліквідація автономного устрою на Лівобережжі та Солобжанщіні / Первообщинний лад на території сучасної України. Життя, праця, побут і вірування найдавнішого населення / Історичне значення Староруської держави. Дискусії навколо її історичної і культурної спадщини / Павло Полбуоток і антимосковська опозиція / Історичне значення Галицько-Волинського князівства / Володимир Великий і завершення формування Київської держави / Пилип Орлик і його конституція України / “Норманська теорія” походження Київської Русі та її сучасна оцінка / Гетьманування Івана Мазепи. Його роль і місце в історії українського народу / Християнізація Русі: причини, хід і наслідки / Княжіння Володимира Мономаха та його сина Мстислава. Що ви знаете про так звану “Шапку Мономаха”? / Терестейська та Ужгородські унії і їх роль у житті українського народу / Петро Канашевич-Сагайдачний – видатний гетьман українського козатства / Початок книгодрукування в Україні. Іван Федоров / Рол братств у визвольному русі українських землях у ХУІ-ХУІІ ст. / Розвиток культури українського народу (ХІУ – перша половина ХУІІ ст.) / Дослов’янські народи на території сучасної України / Входження Північного Причорномор’я та Правобережної України до складу Росії / Внутрішня і зовнішня політика Биректорії УНР. Спроба возз’єднання двох українських держав / Українська держава за часів гетьмана Павла Скоропадського / Становлення і консолідація української нації (друга половина ХІХ ст.) / Національне відродження в західноукраїнських землях. “Руська трійця” / Українські січові стрільці у першій світовій війні / Зборівський і Білоцерківський договори. Як важливі віхи в ході визвольної війни українського народу середини ХУІІ ст. / Діяльність вихідців із Закарпаття в Україні і Росії в кінці ХУІІІ – першій половині ХІХ ст. (Орай, Гуца-Венелі, Балудянский, Кукольник, Лодій та ін.) / Розвиток культури в Україні на початку ХХ ст. / Україна у війні Французької та Російської імперії на початку ХІХ ст. / Столипінська аграрна реформа та її проведення в Україні / Поява українського козатцтва. Запорізька Січ / Соціально-економічний і політичний розвиток українських земель у другій половині ХУІІ-першій половині ХУІІІ ст. / Соціально-економічний і політичний розвиток українських земель у першій половині ХІХ ст. / Видатні діячі Центральної Ради (Грущевський, Винниченко, Петлюра) / Гетьманування Івана Виговського і його Гадяцький договір. Війна з Москвою. Конотопська битва / Декабриський рух в Україні / Соц.екном. зміни у підросійській Україні в другій половині ХІХ ст. / Соц.-економ. і політичний розвиток українських земель у другій половині ХУІІІ ст. / Українські землі в період Першої світової війни / Універсали Української Центральної Ради та їх значення / Україна в демократичній революції 1905-1907 рр. Піднесення масового селянського і робітничого руху. Український національний рух / Олександр Духнович і національно-культурна діяльність інших представників закарпатської інтелігенції у ХІХ ст. / Закарпаття у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. / Реформа 1861 р. та її соціально-економічні наслідки на Україні / Вплив Лютневої революції в Росії на події в Україні. Утворення Української Центральної Ради / Виникнення ід іяльність Кирило-Мефодівськокого братства / Т. Г. Шевченко в українському національному русі / Суспільно-політичний і національний рух в Україні в другій половині ХІХ ст. і на початку ХХ ст. / Кріпосницький гніт і повстання проти нього. Устим Кармалюк – визначний керівник антикріпосницької боротьби селян України / Українська культура першої половини ХІХ ст. / Українська культура другої половини ХІХ ст. / Українська козацька держава та її історичне значення. Чому впала козацька державність? / Ліквідація Запорізької Січі і трагічна доля її останнього Кошового. Українські козацькі формування після зруйнуваня Запорізької Січі / Розвиток української культури у другій половині ХУІІ-ХУІІІ ст. / Кінець німецько-фашиської окупації радянської України. Проблеми кордонів. Розширення прав радянської України / Примусова колективізація. Особливості сталінської боротьби із селянством України / ОУН-УПА в період світової війни і перші повоєнні роки / Рух опору в українських землях в роки німецько-фашиської окупації / Сталінська індустріалізація України, її досягненняч і втрати / Українська СРС в умовах НЕП (1921-1928). Причини згортання НЕПу. / Окупація України військами фашиської Німеччини та її союзників. Нациський окупаційний режим в Україні / “Декларація про державний суверенітет України” та її історичне значення. Особливості державотворчих процесів в незалежній українській державі / Україна в застійні роки. Новітня русифікація (1965-1985) / Загострення кризи тоталітарної системи в Україні в другій половині 80-х на поч. 90-х років ХХ ст. / Політика українізації, її впровадження і перші наслідки. Згортання українізації в 30-ті роки / Історичне значення та уроки боротьби українського народу за незалежність в 1917-1920 рр. / Західноукраїнські землі в післявоєнний період другої світової війни / Закарпаття в складі Чехословаччини в 20-30-ті рр. ХХ ст / Проблеми відбудови народного господарства і суспільно-політичного життя в Україні наприкинці 40-х на початку 50-х рр ХХ ст. / Визволення Закарпаття Радянською Армією і воззєднання його з УРСР. Встановлення радянського режиму / Україна і формування федерації. Утворення СРСР / Національно-визвольний рух в Україні у липні-жовтні 1917 р. Третій універсал Центральної Ради і проголошення УНР / Перехід Криму до УРСР. Проблема кримського сепаратизму після проголошення незалежності України / Радянсько-німецькі договори 1939 р. і західноукраїнські землі / Спроби лібералізації суспільно-політьичного життя України в другій половині 50-х – на початку 30-х рр ХХ ст. / Труднощі і суперечності розвитку культури в Україні у міжвоєнні роки. “Розстріляне відродження” / Голодомор 1932-1933 рр. В Україні та його соц.-пол. Наслідки / Автономія Карпатської України і проголошення її незалежності. Окупація Закарпаття хортистською Угорщиною / Загострення економічних проблем в 70-80-ті рр. Чорнобильська катастрофа та її наслідки / Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки та її внутрішня і зовнішня політика. Акт злуки з УНР / Посткомуністичний етап формування багатопартійності в Україні. Основні політичні партії та об’єднання / Зовнішня політика незалежної України в сучасних умовах / Культурне і духовне життя України в сучасну добу / Прийняття Конституції України – Основного Закону суверенної і незалежної демократичної правової держави / Особливості національно-демократичного руху в Україні в 60-80-ті рр. Діяльність української гельсинської групи / Соцівально-економічне становище України на сучасному етапі: проблеми і перспективи / Політика держави щодо релігії і церкви в радяські часи і після проголошення незалежності України / Державна символіка України / Августин Волошин – визначний культурно-освітній і політичний діяч, президент Карпатської >>>>
• Історичні етапи формування етнічної свідомості українців
  
  Вступ 3 Розділ І. 6 ПЕРЕДУМОВИ ЗАРОДЖЕННЯ ЕТНІЧНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ У ДАВНІ ЧАСИ ТА ПЕРІОД КНЯЖОЇ ДОБИ 6 1.1. Дослов’янський і слов’янський періоди історії України. 6 1.2. Початок формування свідомості в період княжої доби. 10 Висновки до 1-го розділу 14 Розділ ІІ. 15 СТАНОВЛЕННЯ ЕТНІЧНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ В ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ ПЕРІОД. НАБУТТЯ ТА ВТРАТА НЕЗАЛЕЖНОСТІ 15 2.1. Розвиток національної самосвідомості у литовсько-польську добу. 15 2.2. Піднесення національного духу в козацько-гетьманські часи. 18 Висновки до 2-го розділу 23 Розділ ІІІ 24 ЗРОСТАННЯ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ У ПЕРІОД ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ. 24 3.1. Відновлення національного руху в середині та наприкінці ХІХ століття. Австрійська Галичина. 24 3.2. Вирішальний період становлення української нації та її самосвідомості. 30 Висновки до 3-го розділу 32 Загальні висновки 33 Список літератури 36 Вступ Актуальність роботи. В сучасній Україні поряд із процесами державотворення відбуваються докорінні суспільно-політичні трансформації, які спричиняють зміни характеру відносин між суспільством та державою. Для українських громадян, які представляють різні соціальні групи (етнічні, мовні, релігійно-конфесійні, регіональні тощо), державний статус України актуалізував проблему знаходження спільних засад для комунікації та взаємодії. Внаслідок здобуття Україною державності постала потреба налагодження в суспільстві системного зв’язку, який сприятиме творенню цілісної громадянсько-політичної спільноти, здатної до протистояння внутрішнім і зовнішнім загрозам, та такого, що пов’язуватиме громадян із власною державою як інструментом реалізації національних інтересів. Велике значення в цих процесах має етнічна свідомість, яка розглядається нероздільно від понять „національна самосвідомість”, „патріотизм українського народу”. Саме національна свідомість повинна стати об’єднуючим фактором для всіх соціальних груп та прошарків населення. Сьогодні слово „українець” становиться все більш тотожним терміну „український громадянин”, а спільність життя в сучасній Україні, загальна доля, спільні глобальні та поточні проблеми, обумовлюють певне зближення та інтеграцію етноспільнот України, формування новітнього єдиного, монолітного політичного етноутворення, що ототожнює собою черговий етап становлення української нації. Вся історія України свідчить про те, що процеси формування національної свідомості відбувалися в Україні на фоні тісної взаємодії з іншими народами та ішли саме шляхом інтеграції різних етнічних і політичних груп, базовим, системоутворюючим елементом яких завжди виступав український етнос. Етнічна свідомість розглядається в даній роботі як концептуальний вираз національних інтересів та шляхів національного руху українців протягом історії. З одного боку етнічну свідомість слід розглядати як феномен масової свідомості, що виражає інтереси, ставлення, прагнення певної етнічної групи (психологічний підхід), з іншого боку, етнічна свідомість близька до означення її як національної самосвідомості, національної гордощі та самоцінності українського народу (політологічний підхід). В останньому підході становлення етнічної свідомості нероздільно з формуванням та становленням української нації, що й буде розглянуте в даній роботі. Проблема становлення національної свідомості та формування національної спільноти активно піднімається в Україні в дослідженнях з етнополітології та етнодержавознавства 1990-х рр. – початку 2000-х рр. Українські дослідники О. Антонюк, М. Вівчарик, О. Картунов, І. Кресіна, І. Курас, О. Майборода, Л. Нагорна, М. Обушний, І. Оніщенко, В. Панібудьласка, А. Пономарьов, Б. Попов, В. Ребкало, С. Римаренко, Ю. Римаренко, В. Степаненко, М. Степико, Ю. Шемшученко та інші заклали теоретико-методологічний фундамент досліджень етнополітичних явищ та процесів націостановлення й державотворення в Україні. Розвиток національної свідомості в історичному процесі становлення нації представлений працями: С. Макарчук., О. Турій "Український етнос (Історичний розвиток)" (1990); "Етнонаціональний розвиток України: Терміни, визначення, персонали" (1993); В. Паучок "Етногенез українського народу і становлення національної символіки" (1993); "Етнос і соціум" (1993); О.Нельга "Курс лекцій з етнології" (1995); "Мала енциклопедія етнодержавознавства" (1996); А. Пономарьов "Етнічність та етнічна історія України" (1996); О. Нельга "Теорія етносу" (1997); "Основи етнодержавства" (1997); "Життя етносу: соціокультурні нариси" (1997); І. Онищенко "Етно- та націогенез в Україні: етнополітичний аналіз" (1997); М. Степико "Буття етносу: витоки, перспективи" (1998); М. Тиводар "Етнологія" (1998); О. Мостяєв "Історичне буття етносу" (1998); В.Надольська "Етнос, Нація. Держава: Україна в контексті світового етнодержавницького досвіду" (2002); "Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність" (2001) тощо. Особливо треба виділити монографії П. Кононенка: "Українознавство" (1996); "Свою Україну любіть" (1996); і у співавторстві з Т. Кононенком "Український етнос: ґенеза і перспективи" (2003); працю Л. Залізняка: "Походження українського народу" (1996), "Від склавінів до української нації" (1997); книгу В. Барана "Походження українського народу" (2002), в яких, на нашу думку, в найбільш систематизованому вигляді викладений шлях розвитку української нації, становлення її політичної та національної свідомості. Попри всі перераховані вище праці проблема українського етносу як одного з важливих елементів політичної сфери залишається ще малодослідженою і потребує свого подальшого вивчення. Аналіз особливостей становлення етнічної свідомості в Україні безпосередньо у зв‘язку із реалізацією національних інтересів вимагає подальшого поглибленого дослідження. Тому метою даної роботи є конкретизація та поглиблення вивчення історичного шляху української нації, висвітлення проблем її етнічної свідомості. Об’єкт дослідження – національна свідомість українського народу. Предмет – історичні етапи формування етнічної свідомості українців. Для реалізації мети дослідження спрямовані наступні завдання: – дослідити розвиток історичного процесу становлення української нації; – виявити та конкретизувати етапи розвитку самосвідомості українського народу; – з‘ясувати перспективи становлення політичної нації в Україні на сучасному етапі в контексті формування національної свідомості. Методологічну основу дослідження становить поєднання загальнонаукових та спеціальних підходів та методів. Серед загальнонаукових застосовувалися насамперед системний та структурно-функціональний методи. Історичний підхід було використано з метою виявлення специфічних рис у національній свідомості українських громадян, з огляду на інерційність перебігу суспільно-політичних процесів та їхню залежність від історичних подій. Етнополітологічний метод застосовувався для аналізу сутності розбіжностей у сфері масової свідомості українського суспільства та його частин, а також для дослідження взаємного впливу між національними інтересами й національною та громадянсько-політичною єдністю. Загальні висновки Етапи формування етнічної свідомості українців можна представити у вигляді певного еволюційного руху: від її простих форм до більш складних, від незначного впливу – до вирішального. Періоди її розвитку, як правило, пов’язуються з періодизацією державності України або становлення українського етносу (нації). Коріння української національної свідомості науковці починають відшукувати у час державотворчого процесу періоду Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, а закінчують дослідженням найвищого її розквіту, що набув практичного втілення у відновленні національного суверенітету наприкінці ХХ століття. Відповідно до цього, складується уявлення, що цей процес поступово набирав оберти, ставав все більш потужним, що й призвело до відродження держави українців. З одного боку, можна вважати такий підхід правильним. Етнічна свідомість як різновид масової свідомості притаманна конкретним групам та спільностям і є результатом їх сумісної мисленнєвої та психічної діяльності. Зміна соціальних утворень, їх трансформація та перехід на більш високу степінь розвитку спричиняє відповідну зміну свідомості мас, в тому числі й етнічної. Відповідно до цього можна стверджувати, що, навпаки, зниження активності соціальних елементів, призведе до погіршення стану масової свідомості, її деградації. Не так просто можна віднестися до обґрунтування розвитку етнічної свідомості. На прикладі розвитку української нації видно, що, з’явившись один раз, самосвідомість нації не зникає під впливом соціально-політичних і економічних обставин, а, нібито, знаходиться в „законсервованому” стані будь-який тривалий проміжок часу. В вирішальні моменти історії, особливо, коли постає питання самозбереження нації, свідомість „прокидається” і змушує її „носіїв” – народ – робити активні дії, спрямовані на стабілізацію національного і політичного життя. Якщо під таким кутом розглядати формування етнічної свідомості українців, то становляться зрозумілим неодноразові втрати державності та підкорення українського народу більш могутнім покровителям. Наприклад, втрата незалежності після періоду Хмельниччини та добровільний перехід під владу московського царя був викликаний необхідністю збереження нації від агресії турків і татар, з якими на той час молода українська держава не мала сил боротися. Існування в складі Російської та Австро-Угорської імперії сприяло зміцненню нації, готувало народ до подальшої боротьби. І хоча багато істориків вважають, що в цей період українська нація ледве не втратила почуття національної ідентичності, насправді, навряд чи можливим є забуття цілим народом свого героїчного минулого та розчинення серед іншого етносу. Значне погіршення життя нації в середині ХІХ ст., посилення національного, економічного, соціального тиску на українців, призвело до відновлення національного руху, спонукало українців відшукувати шляхи набуття незалежності. Більш значний інтерес викликає становлення етнічної свідомості на початку формування української національності. Це питання дещо перекликається з вищевикладеним поглядом. Адже він пов’язаний із зникненням цілих народів, на базі яких, як вважається постала українська нація. Анти, склавини, скіфи, русичі і навіть слов’яни – були народами, самодостатніми етносами. Як же так сталося, що сьогодні ми не бачимо їхньої державності, мови, ознак культури? Вони зникли нібито безслідно, залишивши після себе нові пагони, хоча на певних відрізках історії ці народи мали свою державність та були відомі своєю могутністю та культурою. У цьому зв’язку можна відзначити, що не завжди етнічна свідомість є запобігаючим фактором збереження народу. Формування етнічної свідомості, на нашу думку, відбувається тільки на певному етапі становлення нації, такому, як, наприклад, був період Київської Русі. Саме в цей час із окремих племен та племінних союзів виникло нове етнічне утворення, що стало праосновою української нації. Вирішальним моментом можна вважати прийняття населенням Київської Русі християнства, що мало характер об’єднуючого фактору для всіх мешканців країни. Також вирішальними моментами становлення етнічної свідомості українців були події часів Богдана Хмельницького та визвольних змагань 1917 – 1920 років, коли українці змушені були протиставляти себе іншим етносам – польському та російському. В такому протиставленні робилося можливим виникнення почуття ідентичності до „свого” народу, причетності до його культури, історії, слави. В цілому питання формування етнічної свідомості вважається достатньо складним та до сих пір немає однозначної оцінки у науковців. Його залежність від історії народів, націй, їхньої мови і держави спричиняє труднощі періодизації, класифікації. А входження в сферу масової психології додає ще проблеми психологічної та соціолого-психологічної науки, що сама грузне під дією принципових суперечок. Своєю свідомістю людина, що має короткочасне життя, не здатна осягнути логіку історичного процесу націотворення, котрий розтягнувся на декілька тисячоліть. Історія свідчить про існування в минулому багатьох народів, про які сьогодні залишилися тільки стислі згадки, але чому вони зникли до сих пір залишається загадкою. >>>>
• Особливості творчості Генріха Гейне
  
  Вступ 3 РОЗДІЛ 1. ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ ПОЕТА ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЙОГО СВІТОГЛЯДНИХ ТА ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ. 6 РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ, КОМПОЗИЦІЇ, ЖАНРУ ТВОРІВ ГЕЙНЕ 19 2.1. Початок творчого шляху. "Книга пісень". 19 2.2. Публіцистика і поезія 30 – 40-х років. 30 2.3. Поема „Атта Троль”. 44 2.4. Творчість передберезневого періоду. 47 Поема "Німеччина. Зимова казка". 47 2.5. Останній період творчості. "Романсеро". 52 Висновки 59 Література 62 Вступ Актуальність теми дослідження. Твори Генріха Гейне цілком обумовлені тією соціально-політичною і культурною ситуацією, яка склалася у Західній Європі в першій половині ХІХ ст. Більшість його робіт пов’язані з своєрідним, поетичним відображенням думок і почуттів сучасників поета. Однак, мало хто з сучасних дослідників просліджує аналогію суспільної атмосфери того часу з нашими моральними установами і новими духовними цінностями та нормами, що народжуються на наших очах. Початок ХІХ століття – це період бурхливого розвитку капіталізму, подібно до того, як ринкові відносини капіталу постають та зміцнюються сьогодні на Україні. Гейне, сучасник ХІХ ст., з гіркотою відмічав, що дух наживи, дух грошей проник в усі сфери суспільного життя, в мораль, у взаємовідносини між людьми. На його погляд, взаємини, що будуються на принципах торгашества, псують людину, знищують в ній шляхетні основи, прагнення до романтизму, мріяння, руйнують ідеали чесної і порядної людини. Сучасна Україна повторює цей шлях європейських країн у своєрідному, „постмодерновому”, „постіндустріальному” варіанті. З висоти моральних ідеалів комунізму радянських часів, наше суспільство „скотилося” до „дикого капіталізму” і, можна сказати, розпочало „з нуля” своє нове становлення, на яке Захід перед тим затратив майже двісті років. Дух наживи, капіталу заполонив собою всі суспільні відношення, не пощадив навіть родинні почуття та сімейні цінності. Все, що можна продати, сьогодні продається: краса, розум, любов, талант, вірність. В погоні за збагаченням люди іноді забувають прості норми моралі і навіть християнські заповіді. Обман людей став звичним явищем не тільки в бізнесі, а й в політиці, медицині, державному управлінні, засобах масової інформації, соціальній сфері. Гейне був свідком розвитку подібних процесів в Німеччині і Франції ХІХ століття. Він спостерігав за змінами, що відбувалися під впливом грошей, і йому здавалося, що людство йде до загибелі. Він не вірив, що капіталізм здатен змінити людину на краще. Його твори, а багато з них є публіцистичними, складають своєрідну інтерпретацію суспільно-політичних подій того часу, відображають кризові явища духовної сфери. Дослідження його праць здатне надати можливість уявити почуття людини, що опинилася в подібній ситуації, як і у нас, показати її моральні і духовні шукання, особистісні переживання. Творчість Гейне підказує, що історія схиляється до повторення, хоч і на вищому рівні, а осмислення минулих історико-культурних процесів та їх порівняння з сучасними аналогами може надати значний матеріал для роздумів щодо подальшого вдосконалення та покращення суспільства та його цінностей. Сьогодні Гейне, на жаль, відноситься до розряду „позабутих” поетів. Грандіозна популярність, якою він користувався за свого життя, поступово зникла та перейшла до забуття. Вважається, що він не привніс значних новаторських елементів в розвиток поезії та публіцистики, а його відданість певним стилям в мистецтві відповідало, більшою мірою, нахилам та моді того часу. Однак, майстерність, з якою він складав свої твори, здобула йому всезагальне визнання в широких літературних колах Німеччини і Франції та інших європейських країн. Проблеми моралі, високої громадянської позиції, чистої любові, що піднімав Гейне, актуальні і в наші часи та вимагають глибоко вивчення творчого здобутку поета. Протягом тривалого часу його творчість не досліджувалася і не вивчалася в нашій країні. Певну увагу на нього звертали в період колишнього СРСР через те, що деякі його роботи були проникнути революційним духом: критикою капіталізму та закликом до зміни суспільних порядків. Головними дослідниками творчості Гейне були радянські літературознавці -„германісти”: О.Ф. Кніпович, О.І. Дейч, А.С. Дмітрієва, С.П. Гіждеу, Г.В. Стаднікова, Ф.П. Шіллер, Я.І. Гордон. Проте й радянські критики його недолюблювали за те, що все ж такі більшість його робіт грала на користь колишніх вищих аристократичних кіл Німеччини, яким він як раз і приписував шляхетність, порядність, відданість старим „гуманістичним” ідеалам. За часів незалежності України Гейне не присвячено жодної дисертації на здобуття наукового ступеню. Малочисельні публікації в мистецтвознавчої літературі більш висвітлюють загальний біографічний та творчий шлях поета, ніж конкретний літературознавчий аналіз його творів, що відноситься до поетики, композиції, стильових та жанрових особливостей. Тому метою даної роботи є вивчення особливості творчості Г. Гейне, поглиблення знань щодо тих художніх прийомів поета, застосування яких принесло йому заслужену славу видатного митця в період найбільшого визнання. Об’єктом дослідження виступає лірика Генріха Гейне на всіх етапах його творчості. Предметом дослідження – особливості поетики, композиції, жанру віршів, поем. На досягнення мети дослідження спрямовані наступні завдання: – прослідкувати вплив особливостей життєвого та творчого шляху поета на формування жанрових та стильових характеристик його віршів; – проаналізувати етапи розвитку лірики Гейне: її стадій та етапних досягнень, шляхи становлення та прийоми художньої майстерності поета; – визначити особливості традиційних та новаторських рис лірики Г.Гейне, дослідити тематику, проблематику та поетику його віршів на різних етапах творчості. Методологічна основа дослідження. У роботі використовувався генетичний, конкретно-історичний методи, а також герменевтика як методика цілісного осмислення тексту. Широко застосувався метод аналізу літературознавчої, історичної, філософської, публіцистичної літератури. Вирішення зазначених у роботі завдань став можливим лише при застосуванні сучасних досягнень літературознавства та елементів методології інших гуманітарних наук. Висновки Можна сказати; що Генріх Гейне є не тільки найзначнішою, а чи й не найхарактернішою постаттю пізнього німецького романтизму. Еволюція його творчості виразно відбиває істотні закономірності й тенденції розвитку німецької літератури 20 – 40-х років, коли в ній відбувалися бурхливі й складні процеси. В літературу він прийшов на межі 20-х, коли ще були живими й дієвими традиції раннього романтизму, і його поетична творчість, в основному, розвивалася в річищі, прокладеному фольклорно-народною течією. Різкий поворот наступає в 30-ті роки, коли зростає громадсько-політична активність поета, він все більше проймається радикальними настроями і на початку 40-х проголошує себе "барабанщиком революції". В його творчості цього періоду публіцистика тіснить поезію, і річ тут не лише в тому, що він пише переважно публіцистичну прозу, – його поезія теж значною мірою стає публіцистичною. В останній період життя й творчості – період "матрацної могили" – Гейне повертається до ліричної поезії, яка набуває нового змісту та звучання. Водночас слід сказати, що творчість Гейне, особливо 30 – 40-х років, не вкладається в рамки романтизму, навіть найширше трактованого. Це був період в історії німецької літератури, коли романтизм у формах, усталених в попередні періоди, Переживав кризу, коли письменники активно шукали нові шляхи й форми творчості. Це далеко не завжди означало розрив з романтизмом, його світоглядними засадами й естетикою, – пошуки продовжувалися, і в їх параметрах, зокрема в німецькій літературі, теж наступає час взаємодії романтизму з утопічним соціалізмом. Паралельно спостерігається розвиток реалістичних тенденцій, зокрема у письменників групи "Молода Німеччина", Г. Бюхнера тощо. На цей же період припадає розквіт бідермаєру в німецькій літературі й мистецтві, і всі ці різнорідні елементи й інтенції нерідко примхливо перепліталися у творчості багатьох тогочасних німецьких митців, в тому числі й Гейне. У його творчості продовжують жити філософські, політичні і естетичні ідеї революційної епохи, епохи Просвітництва, епохи німецької класики, прагнення подолати застарілі відносини, мрія про царство розуму і людське щастя, думка про здібність людини до вдосконалення. Але у міру того, як ідеальне царство гармонії перетворювалося на дисгармонійну реальність буржуазного миру, ці ідеї вже не сприяли ні розумінню, ні освоєнню дійсності, і у Гейне ще на ранньому етапі можна спостерігати відхід від просвітницьких ідеалів і зростання ролі суб'єктивного відчуття, індивідуального самоствердження у ворожому відсталому світі, що було характерне і для німецького романтизму. Пристрасні пошуки такого світопорядку, при якому соціальна справедливість поєднувалася б з необмеженими можливостями розвитку особистості. Світова слава Гейне визначається, перш за все, лірикою, і навіть не всією лірикою, а лише любовними віршами, написаними головним чином до 1830 року. Вони зібрані в першій великій збірці його віршів, в "Книзі пісень", в циклі "Нова весна", включеному потім в збірку "Нова поезія". Цикли "Книги пісень" відображають поетичний розвиток Гейне. Але, читаючи ці вірші, підмічаєш, що впродовж більше десяти років любовна тема займала в них, безперечно, перше місце. Судячи з цих віршів, між вісімнадцятим і двадцять восьмим роком життя всі бажання поета, все його щастя – все значення життя полягало в тому, чи відповість взаємністю обожнювана ним жінка. Він мріє у віршах про гармонію ідеальної любові – і показує кожного разу, наскільки руйнівним та примарним може бути це почуття. Із самого початку в ліриці Гейне є відчуття нерозв'язних суперечностей, які і визначають відношення поета до навколишнього світу, а тим самим і його особа. Саме сильному і яскравому виразу цього відчуття лірика Гейне зобов'язана в значній мірі своєю популярністю. Твори Гейне різні за своєю тематикою, стильовою спрямованістю, композицією. Особливо це відчутно за його періодами творчості. Якщо початок творчого шляху поета позначений романтичними мотивами, звернення до духовних джерел німецького народу, то в більш пізніх періодах знаходить своє відображення публіцистичний напрям, політична лірика. Пізній Гейне – це роздуми про долю народу, держави, звернення до власного світовідчування, власного життєвого досвіду. Своєрідністю збірок Гейне є наявність в них різних за стилем, композицією творів. Він може включати в основний зміст поеми уривки з народної пісні, балади, романсу. Великі поетичні форми перемежаються в нього з малими. Багато критиків звертали увагу на те, що він не завжди додержувався рими або застосовував її невірно. Однак, не зважаючи на це, саме ідея будь-якого твору Гейне, його пафос, емоційний фон, нівелює ці „недоліки”, змушує сприймати вірші як ідеальні форми. Сьогодні, безперечно, можна сказати, що саме своїми високими почуттями, глибоким розумінням найтендітніших духовних рухів особистості, талановитим їх відображенням за допомогою віршованих форм, Гейне вславився у світовій літературі, зайняв в неї гідне місце. >>>>