1. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ Й ПСИХОЛОГІЧНІ ТЕОРІЇ ЕМОЦІЙ 3
2. ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ 10
3. ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА 17
Список використаної літератури 21

.

ПЛАН
1. Лев Миколайович Толстой – великий педагог, щирий знавець дитячої душі 3
2. Педагогічні ідеї і погляди Лева Миколайовича Толстого 4
3. Педагогічна діяльність Лева Миколайовича Толстого 12
Список використаної літератури 18

ВСТУП. 3
ЕТИЧНІ ІДЕЇ ЛЬВА ТОЛСТОГО. 4
ВИСНОВОК. 9
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. 11

Зміст

Вступ 2
1. Головні дати життя та творчості…………………………………………….4
2. Тематика творів Л. М. Толстого як відображення його внутрішньої біографії 6
2.1. Тема формування людської душі в автобіографічній трилогії. 7
2.2. Зображення Кримської війни у “Севастопольських оповіданнях”. 8
2.3. Роздуми про закордонну мораль в оповіданні “Люцерн”. 9
2.4. Зображення класової роз’єднаності Росії: “Ранок поміщика”. 10
2.5. Тема самовдосконалення людини. 10
2.6. Роздуми про рушійні сили історії і людини у романі-епопеї “Війна і мир”. 11
2.7. Мисль сімейна у романі “Анна Кареніна”. 23
2.8. Тема духовного воскресіння у романі “Воскресіння” 26
2.9. Сумніви у сенсі віри, мистецтва та життя: “У чому моя віра?”, “Що таке мистецтво?”, “Крейцерова соната”, “Смерть Івана Ілліча”. 28
Висновки 33
Література 36

Зміст

Вступ 2
1. Головні дати життя та творчості…………………………………………….4
2. Тематика творів Л. М. Толстого як відображення його внутрішньої біографії 6
2.1. Тема формування людської душі в автобіографічній трилогії. 7
2.2. Зображення Кримської війни у “Севастопольських оповіданнях”. 8
2.3. Роздуми про закордонну мораль в оповіданні “Люцерн”. 9
2.4. Зображення класової роз’єднаності Росії: “Ранок поміщика”. 10
2.5. Тема самовдосконалення людини. 10
2.6. Роздуми про рушійні сили історії і людини у романі-епопеї “Війна і мир”. 11
2.7. Мисль сімейна у романі “Анна Кареніна”. 23
2.8. Тема духовного воскресіння у романі “Воскресіння” 26
2.9. Сумніви у сенсі віри, мистецтва та життя: “У чому моя віра?”, “Що таке мистецтво?”, “Крейцерова соната”, “Смерть Івана Ілліча”. 28
Висновки 33
Література 36

Зміст

Вступ 2
1. Головні дати життя та творчості…………………………………………….4
2. Тематика творів Л. М. Толстого як відображення його внутрішньої біографії 6
2.1. Тема формування людської душі в автобіографічній трилогії. 7
2.2. Зображення Кримської війни у “Севастопольських оповіданнях”. 8
2.3. Роздуми про закордонну мораль в оповіданні “Люцерн”. 9
2.4. Зображення класової роз’єднаності Росії: “Ранок поміщика”. 10
2.5. Тема самовдосконалення людини. 10
2.6. Роздуми про рушійні сили історії і людини у романі-епопеї “Війна і мир”. 11
2.7. Мисль сімейна у романі “Анна Кареніна”. 23
2.8. Тема духовного воскресіння у романі “Воскресіння” 26
2.9. Сумніви у сенсі віри, мистецтва та життя: “У чому моя віра?”, “Що таке мистецтво?”, “Крейцерова соната”, “Смерть Івана Ілліча”. 28
Висновки 33
Література 36

Зміст

Вступ 2
1. Головні дати життя та творчості…………………………………………….4
2. Тематика творів Л. М. Толстого як відображення його внутрішньої біографії 6
2.1. Тема формування людської душі в автобіографічній трилогії. 7
2.2. Зображення Кримської війни у “Севастопольських оповіданнях”. 8
2.3. Роздуми про закордонну мораль в оповіданні “Люцерн”. 9
2.4. Зображення класової роз’єднаності Росії: “Ранок поміщика”. 10
2.5. Тема самовдосконалення людини. 10
2.6. Роздуми про рушійні сили історії і людини у романі-епопеї “Війна і мир”. 11
2.7. Мисль сімейна у романі “Анна Кареніна”. 23
2.8. Тема духовного воскресіння у романі “Воскресіння” 26
2.9. Сумніви у сенсі віри, мистецтва та життя: “У чому моя віра?”, “Що таке мистецтво?”, “Крейцерова соната”, “Смерть Івана Ілліча”. 28
Висновки 33
Література 36

Вступ 3
1. СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ КЛІМАТ (СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ЕМОЦІЙ, ВІДЧУТТЯ) 4
1.1. Соціально-психологічний клімат 4
1.2. Сутність та класифікація емоцій, відчуття 6
2. ВЛАСТИВОСТІ, ФУНКЦІЇ, ВИДИ МОВИ 11
2.1. Мова як засіб спілкування. Властивості мови. 11
2.2. Види мови. 13
2.3. Функції мови . 15
Висновки 17
Література 18


Вступ
Спілкування між людьми – достатньо складний і багатофакторний процес. Він вимагає певних знань, вмінь, навичок від всіх фахівців, особливо від тих, які присвятили своє життя роботі з людьми. Особливої важливості спілкування набуває в сфері виробництва, бізнесу, освіти – там, де необхідна сумісна діяльність багатьох людей для досягнення певного результату. Досвідчені керівники установ, організацій під час обміну досвідом акцентують увагу слухачів на необхідності створення сприятливого психологічного клімату в колективах, вміння знаходити спільну мову з підлеглими і з колегами по роботі. Незамінними є навики спілкування в діяльності таких фахівців як педагоги і психологи.
Соціально-психологічний клімат, емоції, мова і мовлення, – психологічні категорії, які необхідно ретельно вивчати для набуття практики успішного спілкування та управління. Надана робота розглядає сутність, класифікацію, властивості вищевказаних понять та їх компонентів.
Висновки
1. Поняття соціально-психологічного клімату, відчуттів, почуттів і емоцій, а також мови і мовлення мають в психології спільні точки дотику, коли йдеться про необхідність вдосконалення процесу міжособистого спілкування. По емоційному стану членів малої групі можна робити судження про сприятливість або несприятливість соціально-психологічного клімату в ній. Це має неабияке практичне значення для осіб, які працюють з людьми. Слово і мовлення займають в цьому процесі місце головних знарядь, за допомогою яких можна впливати на людей.
2. Для створення сприятливого соціально-психологічного клімату в колективі необхідно постійно вести моніторинг емоційно-вольових процесів, які в ньому тривають. Враховуючи те, що емоції учасників спілкування завжди є відбиттям їх внутрішнього духовного світу в вигляді певних реакцій, можна ці знання використовувати для здійснення корекції в діях керівника, вихователя, психолога.
3. Значна роль при цьому відводиться мові і мовленню. Знайти, вміти підібрати вірні слова, змогти переконати співрозмовника, допомогти йому подолати негативний психологічний стан або змінити внутрішню установку – ось головні функціональні призначення цих понять, які повинен використовувати психолог для покращення соціально-психологічного клімату в групі.

Вступ 3
1. Предмет педагогіки і психології вищої школи 7
2. Основні функції та завдання педагогіки та психології вищої школи 8
3. Характеристика основних категорій педагогіки і психології вищої школи та їх взаємозв’язку 11
Висновки 14
Список використаних джерел 16

Вступ 3
1. Теорія виховання, її становлення і зв'язок з іншими науками. 4
2. Афекти, настрої, емоційний стрес 8
3. Засоби подолання стресу 14
Висновки 19
Література 20
Вступ
Психологія й педагогіка – науки, які, розвиваючись окремо, не можуть існувати одна без одної. Вони взаємодоповнюють себе та користуються плодами досягнень інших наук для застосування у власних сферах. Педагогіка як наука, що займається вивченням можливостей засобів, які використовуються у вихованні, спирається на здобутки психологічних дисциплін. Здібності людини, її діяльність, когнітивна та афективна сфера особистості враховуються в педагогіці для вивчення більш ефективного впливу на людину. Пам'ять, увага, уява, мислення, інтелект, які активно досліджує психологія, є головними засобами при навчанні та вихованні людини. В свою чергу, психологія як дисципліна користується досягненнями педагогіки, коли заходить мова про підготовку, навчання висококваліфікованих фахівців для цієї сфери.
Питання, які розглядуються в даній роботі, є однаково важливими для тих, хто здійснює свою діяльність в сфері педагогіки або психологічної науки. Знання положень теорії виховання, а також питань, що пов’язані з афектною сферою особистості, є одними з головних питань, які необхідно знати, щоб опанувати майстерністю педагога, вихователя – тобто людини, що працює з іншими людьми.


Висновки
Сучасні науковці свідчать, що теорія виховання не стоїть на місці – вона розвивається відповідно до потреб сьогодення. В наш час вже не можна виховувати людину так, як це робилося в давні епохи. Розвиток науки, техніки, суспільства та суспільних відносин свідчить про те, що людина також змінилася. Відповідно, повинні змінюватися й форми впливу на неї. Складні теорії, які починають займати науково-педагогічний простір, вимагають ретельного вивчення їх змісту для ефективного застосування в процесі навчання й виховання. Сучасні, синергетичні принципи базуються на розумінні необхідності співробітництва педагога та учня, їх самоорганізації, продуктивності взаємної діяльності.
Немаловажне значення в педагогічному процесі має афектна сфера особистості. Вона однаково важлива як для людини, що здійснює педагогічну діяльність, так і для учнів. В процесі виконання професійних обов’язків або навчанні нерідко бувають випадки виникнення сильних стресогенних факторів, які здатні нанести значної шкоди для людини, руйнуючи її фізіологічну та нервову систему. В цих умовах знання правил, як правильно поводитися в критичних ситуаціях, є необхідною умовою для попередження негативних процесів. Вміння регулювати свою нервово-психічну діяльність вольовим шляхом є обов’язковим елементом психічної гігієни особистості, її захисним механізмом від стресів.

Вступ 3
1. Поняття виховної роботи. Особистісна спрямованість виховного процесу 4
2. Мета, завдання, зміст позакласної роботи 6
3. Функції та основні напрями роботи класного керівника. Планування виховної роботи 9
4. Масові, групові та індивідуальні форми роботи в досвіді вчителя, вихователя 11
Висновки 18
Список використаної літератури 19