|
Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів!
Це мабуть найбільший банк рефератів в Україні.
На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету. Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.
|
Шукаєте реферат - просто зайдіть на Інститут.com.ua! |
|
-
Еміль Дюркгейм: теорія соціального реалізму
Вступ 3
1. СПЕЦИФІКА СОЦІАЛЬНОГО ПІЗНАННЯ. МЕТОД РОЗГЛЯДУ "СОЦІАЛЬНИХ ФАКТІВ ЯК РЕЧЕЙ" 4
2. ЯВИЩЕ СОЦІАЛЬНОЇ СОЛІДАРНОСТІ 8
3. СОЦІАЛЬНІ ПАТОЛОГІЇ. ПОНЯТТЯ "АНОМІЯ". САМОГУБСТВО ЯК СОЦІАЛЬНЕ ЯВИЩЕ 12
Висновки 16
Література 17
Вступ
Еміля Дюркгейма вважають найпалкішим прихильником і послідовником свого співвітчизника, фундатора соціології О.Конта. Дюркгейму були близькі і зрозумілі ідеї позитивізму в науці, які сповідував Конт. Дюркгейм підтримував думку засновника соціології про необхідність створення "позитивної науки" – науки, що має ставити тільки такі проблеми, які мають експериментальне підтвердження. Конт та Дюркгейм вважали, що соціологія має займатися не суспільством, а суспільствами, шукати не універсальні, а специфічні закони побудови та функціонування соціальних систем, перевіряти адекватність своїх тверджень і висновків, пропонувати суспільству не моральні настанови чи ідеологічні заклики, а соціальні технології.
Дюркгейм погоджується з Контом щодо загальної оцінки суспільства, але переводить проблему дещо в іншу площину. Він ставить питання щодо природи тих суспільних відносин, які складаються в індустріальному суспільстві. Він намагається реально відобразити соціальне життя того часу, максимально наблизивши його аналіз до існуючих проблем в суспільстві. Соціальний реалізм Дюркгейма виявляється у висвітленні тих сторін сучасного йому суспільного життя, які хвилювали людей того часу та вимагали наукової оцінки та вирішення. Соціальні факти, які приводить вчений в своїх роботах, не умоглядні, вони породжені життям, мають кількісні та якісні характеристики, доступні відтворенню, перевірці та аналізу.
Висновки
Дюркгейм в своїх роботах ставить питання щодо природи суспільних відносин, які були притаманні сучасному йому індустріальному суспільству і поширює положення своєї теорії на історичний досвід розвитку людських спільнот. Він доходить висновку, що найочевиднішою тенденцією тут є заміна механічної солідарності на органічну. Механізмом такої зміни Дюркгейм вважає суспільний поділ праці і суспільної діяльності взагалі.
Він ставить і розв’язує проблему щодо співвідношення індивіда і групи і визначає, що в попередніх типах суспільств це співвідношення являло собою механічну солідарність, яка випливає із подібності, тотожності, взаємозамінюваності індивідів як членів людської спільноти. Подальший розвиток суспільства вимагав, за Дюркгеймом, органічної солідарності, яка, на його думку, є прогресивним видом суспільної свідомості людей в період ускладнення соціальної структури. Подальші дослідження вченого показали, що органічна солідарність має не тільки позитив для людства, а й негатив, який виражається в певних патологіях (аноміях), схильності до самогубства тощо.
Причину суспільного поділу праці Дюркгейм вбачає в зростанні складових елементів соціальності: кількості індивідів, поєднуючих їх зв’язків, взаємопов’язаних функцій, соціальних груп, типів поселень, соціальних інститутів та ін. Це спричинило розуміння вченим характеру сучасного йому індустріального суспільства як такого, що має системний характер. Дюркгейм, продовжуючи традицію соціологічного усвідомлення нового типу суспільства, додає низку суттєвих його характеристик: зростання індивідуалізму; плинність, нестійкість, принципова несумісність суспільних стосунків. Такі погляди пояснювали більшість негативних процесів в суспільстві того часу, підводили під них наукову базу.
Cгенерировано за 0.007598 секунд
|