Тема: «Социология Огюста Конта» (ID:46616)

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Нейл Смейзер. Социология. - М.: Феникс, 2004.
2.Социология: наука об обществе. Под ред. проф. Андрущенко. – Харьков, 2002.
3.Кравченко В.В. Введение в социологию. – М.: ЮНИТИ, 2002.
4.Радугин А.А., Радугин К.А. Социология. - М.: Центр, 2000.
5.Диалектика. Творчество. Гумманизм. – С.-Пб., 2005.

Содержание


1. Социология — наука об обществе 2

1.1. Понятие социологии в структуре социальных 2
1.2. Социология — система знаний 4
1.3. Структура социологии 4

2. Предмет и объект социологии. Функции социологии 6

2.1. Социология — наука о социальных отношениях общества 7
2.2. Социологические исследования — инструмент познания социальной реальности 7
2.3. Методы социального познания 8
2.4. Законы и категории социологии 9
2.5. Функции социологии 10
2.6. Социология в системе социальных наук 11


Литература 13

Содержание


1. Социология — наука об обществе

1.1. Понятие социологии в структуре социальных понятий
1.2. Социология — система знаний
1.3. Структура социологии
2. Предмет и объект социологии. Функции социологии
2.1. Социология — наука о социальных отношениях общества
2.2. Социологические исследования — инструмент познания социальной реальности 2.3. Методы социального познания 2.4. Законы и категории социологии 2.5. Функции социологии
2.6. Социология в системе социальных наук
Выводы
Литература

1. Политико-правовое учение Огюста Конта. Проекты социократии. 3
2.Консервативная политико-правовая идеология (конец ХVІІІ-первая половина XIX вв.): Жозеф де Местр, виконт де Бональд, Эдмунд Берк 5
3.Политико-правовая теория анархизма: П.Прудон, М.А.Бакунин (1814-1876гг.). 10
4.Идеология Нового времени. Учения Н.Макиавелли (1469-1527гг.), Ж.Бодэна (1530-1596гг) 12
5. Юридический позитивизм Дж.Остина 17
Список литературы 20

План.

1). Социология как наука об обществе
2) Объект и предмет социологической науки.
3) Социология в системе общественных и гуманитарных наук.

План.

1). Социология как наука об обществе
2) Объект и предмет социологической науки.
3) Социология в системе общественных и гуманитарных наук.

Вступ 3
1. Огюст Конт, як засновник соціології 6
2. Світогляд та зміст ідей О.Конта 7
3. Особливості соціологічного вчення О.Конта, його вплив на розвиток соціології 13
Висновок 18
Список літератури 23

Зміст
1. Соціологічне дослідження: поняття, етапи, види . 3
2. Статистична обробка і аналіз емпіричної інформації 13
Використана література. 16

Використана література.
1. Економічна соціологія: Назч. посібник В. М. Ворона, В. Є. Пилипен-ко та ін. — К.: Ін-т соціології НАН України. 1997.
2. Как провести социологическое исследование. — М.: Политиздат, 1990.
Капитонов 3. А. Социология XX века: История й технологии. — Рос-тов-на-
3. Кравченко А. Й. Социология: Учеб. для вузов. — М.: Логос, Екате-ринбург: Деловая книга, 2000.
4. Осадчая Г. Й. Социология социальной сферы: Учеб. пособие. — М.: Изд-во МГСУ Союз, 1999.

Вступ 3
1. НАКОПИЧЕННЯ ЗНАНЬ ПРО СУСПІЛЬСТВО В ПРОТОСОЦІОЛОГІЧНИЙ ПЕРІОД 4
2. ВПЛИВ СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ЧИННИКІВ В ХІХ СТОЛІТТІ НА ПОЯВУ СОЦІОЛОГІЇ 8
3. ВНЕСОК ОГЮСТА КОНТА В ЗАСНУВАННЯ СОЦІОЛОГІЇ 11
Висновки 14
Література 15

Вступ
Соціологія вважається відносно молодою наукою. Усталеною є думка, що вона з'явилася наприкінці ХІХ століття, а її виникнення пов'язують, в першу чергу, з діяльністю французького вченого О.Конта. Тим самим відкидається значення теоретичного внеску попередніх мислителів, який також був значним та мав величезний вплив на своїх сучасників. На початку ХІХ століття багато чинників як наукового, так і політичного, соціального, економічного характеру сприяли утворенню ряду причин, які визначили появу соціології та утвердили її як науку.
В цілому слід зважати на це, що поява будь-якої науки пов’язана з рядом вимог до неї як наукової дисципліни: вона повинна мати свій об’єкт і предмет дослідження, методи, категоріальний апарат, базу теоретичних положень. Все це знайшло своє відображення в науці соціології на початку ХІХ століття. Сьогодні можна говорити про те, що поява соціології була обумовлена рядом об’єктивних і суб’єктивних факторів. Розгляду цих факторів і буде присвячена надана робота.

ПЛАН
1. Функционализм 3
2. Структурно-функциональный анализ как теория общества 4
3. Структурно-функциональный анализ как метод социального исследования 6
4. Теории социального конфликта 7
5. Концепция социального обмена 9
6. Психоаналитические теории 10
7. Феноменологическая социология 15
8. Прикладная социология 16
Вывод 17
Список использованной литературы 18

Вступ 3
1. КОНТ ЯК ФУНДАТОР НОВОЇ НАУКИ ПРО СУСПІЛЬСТВО 4
2. СОЦІАЛЬНА ДИНАМІКА О.КОНТА 10
Висновки 15
Література 16



Вступ
На початку ХІХ століття попереднім розвитком суспільної і наукової думки був деякою мірою нагромаджений фактичний і концептуальний матеріал щодо таких понять як людина, суспільство. Виникла можливість поставити питання про необхідність і правомірність появи нової теоретичної дисципліни, яка тяжіє до суто наукового розгляду суспільства, походить і спирається на факти, інтерпретує їх відповідно до прийнятих у природознавстві критеріїв.
Виникнення в цей час нової науки – соціології – пов'язують, в першу чергу з науковою діяльністю Огюста Конта, який надав для процесу осмислення суспільного розвитку нового, "позитивного" характеру. Його думки і деякі концептуальні положення на багато років вперед обумовили розвиток нової науки, надихнули послідовників соціологічного підходу вивчення законів суспільства до подальшого розвитку соціології.

Висновки
Таким чином, місце вчення Конта в історії соціології є надзвичайно важливим. Він вперше:
• обгрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства і можливість пізнання законів його розвитку;
• визначив соціологію як особливу науку про суспільство, яка повинна спиратися на емпіричні дослідження, що мало забезпечити її об'єктивність та неупередженість;
• розглянув суспільство як систему з її статичними та динамічними закономірностями, привернув увагу до вивчення соціальних інститутів і структури цієї системи, механізмів її змін.
Водночас Конт так і не зміг у поясненні суспільства остаточно відірватись від аналогій з природничими науками, запозичуючи багато своїх положень і термінів з біології і фізики, надмірно прив'язуючи соціальні явища, процеси і закони до тих, що вивчаються природознавством. Нарешті, людина у його вченні виступає насамперед природною істотою з такими вродженими характеристиками, як егоїзм, агресивність тощо. За Контом, вона підпорядкована природним закономірностям і не відіграє жодної самостійної ролі в процесі природної еволюції.