Тема: «Кризи професійного становлення особистості» (ID:33422)

ВСТУП 3
1. Психологічне розуміння вибору професії 4
2. Професійне самовизначення і самосвідомість 9
3. Психологічні особливості професійного становлення особистості та переломні періоди професійного вибору 12
ВИСНОВОК 16
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА 17

Вступ...................................................................................................................3
Розділ 1. Психологічне розуміння вибору професії.......................................6
Розділ 2. Професійне самовизначення і самосвідомість..............................13
Розділ 3. Психологічні особливості професійного становлення особистості та переломні періоди професійного вибору..............17
Висновки............................................................................................................24
Список використаної літератури.....................................................................26

Вступ...................................................................................................................3
Розділ 1. Поняття професійної орієнтації........................................................6
Розділ 2. Роль соціального працівника у професійному самовизначенні
і формуванні професійної самосвідомість......................................13
Розділ 3. Особливості професійного становлення особистості
та переломні періоди професійного вибору...................................17
Висновки............................................................................................................24
Список використаної літератури.....................................................................26

Вступ 3
1. Вікові особливості людини. Взаємозв’язок життєвих та професійних криз особистості. 4
2. Характеристика криз професійного самовизначення в ході розвитку особистості. Шляхи їх розв’язання. 10
3. Чинники криз професійного самовизначення. 16
Висновки 22
Література 23

Вступ 3
1. Вікові особливості людини. Взаємозв’язок життєвих та професійних криз особистості. 4
2. Характеристика криз професійного самовизначення в ході розвитку особистості. Шляхи їх розв’язання. 10
3. Чинники криз професійного самовизначення. 16
Висновки 22
Література 23


Вступ
Однією з важливіших функцій людського суспільства є накопичення та передача знань, досвіду новому поколінню людей, що, безумовно, сприяє загальному прогресу цивілізації. Подібні процеси тривають в усіх областях діяльності людини, а особливо – в економічній, виробничій сфері. Підготовка висококваліфікованих фахівців становиться нагальною потребою часу. Деякі спеціальності вимагають для опанування ними значних інтелектуальних, моральних, фізичних зусиль. Професійне становлення в цих умовах виступає достатньо складним, тривалим, досить рухомим, багатоплановим і часом суперечливим процесом. Фізичне та моральне навантаження, яке відбувається при цьому на людину, сприяє виникненню психологічних проблем особистості, одними з яких є кризи професійного самовизначення.
Кризи професійного самовизначення особистості є наслідком вікового розвитку людини, та за твердженням науковців, ще не стали предметом прискіпливої уваги науки. Проте, як свідчить практика, залучення до професії не завжди відбувається гладко та без проблемно, тому вивчення теоретичного матеріалу в цієї сфері край необхідно для вдосконалення процесу професійного становлення сучасної людини.
Висновки
Вікові особливості людини впливають на становлення її як особистості. Кожен вік людського індивіда передбачає наявність певних процесів, котрі визначають її психічний розвиток на даному етапі. Протягом життєвого шляху відбувається поетапне становлення психологічних, ділових та моральних якостей людини, її професійних властивостей, знань, вмінь та навичок. Однак, цей шлях не є легким та безпроблемним. На кожному етапі людина випробовує ряд життєвих криз, які пов’язані з її віковими особливостями та впливають на її професійне самовизначення, що є особливо активним у юнацькому віці.
Кризові явища – невід'ємний атрибут динамічного процесу професійного становлення особистості. Ступінь усвідомлення людиною криз є цілком індивідуальний. Вона залежить від способу протікання кризової ситуації, оскільки при благополучному її проходженні людина рідко усвідомлює дане явище як кризу. Кількість криз багато в чому залежить від соціально-професійної спрямованості, активності особи. Людина, яка цікавиться своїм внутрішнім світом та прагне пізнати себе, але відчуваючи при цьому незадоволеність, має в своїй професійній біографії більшу кількість кризових явищ. Якщо ж людина йде від кризи, старається її ігнорувати, то вона частіша стикається з крахом професійних надій, неспроможністю своєї професійної біографії.
Настання кризи обумовлене рядом чинників: поступовими якісними змінами способів виконання діяльності, соціально-професійною активністю особи, соціально-економічними умовами життєдіяльності, віковими психофізіологічними змінами, а також степеню інтенсивності професійної діяльності.
Переживання кризи викликає перебудову психологічної структури особистості, зміну соціально-професійної спрямованості. Породжувати психічну напруженість, кризи стимулюють професійний розвиток людини. Переживаючи кризу, індивід, як правило, підіймається на вищий рівень розвитку.

ВСТУП 3
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ І ЕФЕКТИВНОСТІ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА 5
1.1. Кризи професійного становлення 5
1.2. Ефективність праці 13
1.3. Ефективність праці менеджера з персоналу 17
Висновки до розділу І 24
Розділ ІІ. ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ПРОФЕСІЙНОЇ КРИЗИ НА ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРУ З ПЕРСОНАЛУ 25
2.1. Організація дослідження 25
2.2. Обґрунтування та підбір методів дослідження 28
2.3. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів 32
Висновки до розділу ІІ 39
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 40
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 42
ДОДАТКИ 45




ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасна соціально-економічна ситуація в Україні висуває серйозні вимоги до компетентності і професіоналізму фахівців в усіх галузях суспільного виробництва, а особливо в області управління. Від керівників вимагається не тільки добра теоретична підготовка, а й ефективна реалізація відповідних знань, умінь і навичок. При цьому особливо важливим вважається урахування всіх факторів, які впливають на процес успішної професійної діяльності індивіда. Одним із таких факторів є кризи професійного становлення, котрі пов’язані з особистісним і віковим розвитком людини, а також з фізичним і психологічним навантаженням на спеціаліста в економічних умовах сьогодення.
Процес професійного розвитку особистості у вітчизняній психологічній науці досліджується достатньо тривалий час. Різні аспекти таких досліджень пов’язані з вивченням розвитку людини в умовах професійного середовища, становленням її професійних і особистісних якостей, визначенням місця і ролі здібностей та інтересів у формуванні суб'єкта праці, розв’язання проблеми професійного самовизначення. У вітчизняній психології проблеми професійного становлення особистості досліджували О.Ф. Бондаренко, Н.С. Глуханюк, Е.Ф. Зеєр, Є.А. Клімов, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, Ю.П. Поваренков, Н.В. Чепелєва та ін.
Особливе місце в працях психологів займає вивчення умов та перебігу професійних криз, дослідження яких у загальному плані здійснювалось Л.І. Анциферовою, С.П. Бєзносовим, Е.Ф. Зеером, Є.Л. Клімовом, Л.К. Марковою, В.І. Слободчиковим та ін. Однак, в роботах цих та інших авторів практично немає досліджень того, як професійні кризи впливають на становлення керівників низової ланки управління, обумовлюють ефективність їх праці. Цей факт обумовив вибір теми даного дослідження: "Вплив криз професійного становлення на ефективність праці особистості".
Об'єкт дослідження – професійне становлення менеджерів з персоналу.
Предмет дослідження – ефективність праці менеджерів, що розглядається у залежності від криз професійного становлення фахівця.
Метою даного дослідження є виявлення впливу криз професійного становлення особистості на ефективність праці.
В якості гіпотез дослідження висуваються наступні припущення:
1. Кризи професійного розвитку в загальній картині онтогенезу спів відносяться з кризами вікового розвитку таким чином, що в різні періоди розвитку визначальну роль можуть грати або характеристики професійного розвитку, або характеристики особистісного розвитку.
2. Очікується, що на процес професійного розвитку індивіда значним чином впливають індивідуально-особистісні властивості, у якості яких можуть виступати стратегії подолання кризових ситуацій, механізми психологічного захисту особистості у вигляді синдрому емоційного вигорання.
Виходячи з мети і гіпотези, були визначені наступні завдання:
1. Вивчити особливості та основні етапи професійного становлення особистості.
2. Дати характеристику основних криз професійного життя, які впливають на ефективність праці.
3. Емпірично дослідити вплив психологічних чинників, що обумовлені професійними кризами, на ефективність професійної діяльності менеджерів низової ланки управління.
Для реалізації завдань дослідження були застосовані наступні методи: загальнонаукові – аналіз, синтез, узагальнення, аналіз літератури з теми дослідження; психологічні – спостереження, бесіда, експертне оцінювання, методика діагностування емоційного вигорання за В.В. Бойко.
Наукова новизна полягає в застосуванні теоретичних положень щодо криз професійного становлення для конкретної професійної групи – менеджерів з персоналу.
Практичне значення такого дослідження полягає у створенні емпіричної бази для подальшої розробки методичних рекомендацій щодо підвищення ефективності роботи менеджерів в умовах психологічних криз особистості.
Робота структурно складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків.

Вступ
1. ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ Е. ЕРІКСОНА 3
1.1. Стадії розвитку особистості в світлі концепції Е.Еріксона. 3
1.2. Вади розвитку особистості в стадіальної теорії Е.Еріксона. Життєві психологічні кризи. 6
2. ТЕОРІЯ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ У ВІТЧІЗНЯНІЙ ПСИХОЛОГІЇ 9
2.1. Стадії розвитку особистості В.Ф.Моргун та Н.Ю. Ткачова . 9
2.2. Особливості розвитку особистості в дослідженнях Г.С.Костюка 12
Висновки 15
Література 16

Вступ 3
Розділ 1. Теорії особистості 5
1.1. Сутність поняття особистості, центральна постать виховного процесу 5
1.2. Становлення та розвиток особистості у працях зарубіжних вчених. 14
1.3. Становлення та розвиток особистості у працях вітчизняних вчених. 18
Розділ 2. Базові концепції виховання особистості 21
2.1. Основні підходи та принципи виховання 21
2.2. Методи виховання 26
2.3. Виховання особистості в сучасних умовах інформаційного
суспільства 27
Розділ 3. Базові концепції розвитку особистості 30
3.1. Фактори що впливають на розвиток особистості 30
3.2. Стадії розвитку особистості 33
Висновки 35
Список використаної літератури 39

Мета дослідження полягає у визначені впливу концепції виховання на формування та розвиток особистості.
Об’єктом дослідження є виховання як цілісний педагогічний процес.
Предметом дослідження є базові концепції виховання та розвитку особистості.
Матеріалом дослідження слугували праці науковців вітчизняних і закордонних в яких досліджувалися аспекти поняття особистості, її становлення, розвитку, виховання.

Вступ 3


1. Сутність поняття “розвиток особистості” 4


2. Фактори соціального середовища, які впливають на становлення та розвиток особистості 7


3. Вплив соціально-виховних інститутів на процес соціального становлення особистості 9


Висновки 13


Література 15

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ 5
1.1. Поняття і структура особистості 5
1.2. Основні етапи соціалізації-особистості 10
1.3. Вплив соціально-психологічних факторів на розвиток особистості 16
РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ ЕТАПИ ТА ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ В ПІДЛІТКІВ 20
2.1. Формування особистості в ранньому підлітковому віці 20
2.2. Характерні риси розвитку особистості в старшому підлітковому віці 26
2.3. Особистісні кризи підліткового віку 33
РОЗДІЛ 3. ДІАГНОСТУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКІВ 42
3.1. Методика діагностування особистості підлітків 42
3.2. Результати діагностування особистості підлітків 48
ВИСНОВКИ 54
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 58
Додатки