Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (ID:33156)

| Размер: 42 кб. | Объем: 30 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
Содержание
Вступ 3
1. Законодавство України стосовно системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування 5
2. Шляхи реформування системи закладів України для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування 12
2.1. Нові орієнтири розвитку системи закладів. 12
2.2. Підвищення ролі сімейного виховання. 14
2.3. Роль центрів соціальних служб для молоді. 17
3. Досвід країн колишньої соціалістичної співдружності щодо подолання явища безпритульності та бездоглядності 19
3.1. Росія. 19
3.2. Румунія. 20
3.3. Молдова. 22
3.4. Польща. 23
Висновки 25
Література 26



Вступ
На сьогоднішній день українське суспільство змушено констатувати, що в країні з кожним роком все більшого масштабу набувають проблеми, які пов’язані з охороною дитинства. Складне соціально-економічне становище в країні, ослаблення виховної ролі сім’ї загострили проблеми дитячої безпритульності і бездоглядності. Понад 80 тис. сімей з різних причин не виконують виховних функцій стосовно власних дітей. Понад 100 тис. дітей позбавлені батьківського піклування, з них майже 20 тис. потребують притулку. Кількість таких дітей продовжує збільшуватися.
На профілактичному обліку служб у справах неповнолітніх перебуває майже 150 тис. дітей, які бродяжать чи жебракують, мають схильність до вчинення правопорушень, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, алкогольних напоїв тощо. Такі діти часто стають жертвами сексуальних злочинів, залучаються дорослими до протиправної діяльності. Більшість з них опиняються поза сферою сімейних відносин, покинуті батьками або самі покинули сім’ї, які не створили їм нормальних умов для життя та повноцінного розвитку. Мають місце непоодинокі випадки жорстокого поводження з дітьми. Щороку в притулки для неповнолітніх потрапляє від 25 до 30 тис. дітей. Збільшення кількості таких дітей у свою чергу становить загрозу для суспільства.
Збільшується кількість дітей-сиріт. За їх кількістю Україна займає одне з перших місць у світі. Соціальними сиротами вважається більш 80-ти тисяч дітей. Чверть з них зараз мешкають у інтернатах и дитячих будинках.
Вже сьогодні українські соціологи б’ють на сполох за приводом цього ганебного явища, яке може принести катастрофічні наслідки для суспільства: зростає нова соціальна група людей, які з дитинства не привчена до праці, до нормальних людських стосунків. Зараз вони обділені не тільки матеріальним статком, але й людською чуйністю та увагою. Що буде з ними, коли пройде 10-15 років і вони стануть дорослими? Чи вистачить у них розуміння простити нас, сьогоднішніх, за те, що в потрібний час ми не надали їм руку допомоги?
Сьогодні суспільство в черговий раз намагається вирішити їх проблеми. Не очікуючи результатів діяльності державних органів у справу охорони дитинства активно залучається громадськість, недержавні, благодійні структури та міжнародні організації.
Одним із головних практичних питань вирішення проблеми охорони дитинства в Україні стало питання влаштування і розміщення сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування, для подальшого утримання, навчання, виховання та забезпечення їх прав у відповідності з міжнародними стандартами. Утворення ефективної структури закладів соціального захисту та задоволення необхідних потреб цієї категорії дітей є однією з найголовніших завдань вирішення цієї проблеми.
Дане дослідження присвячено проблемі вдосконалення системи спеціалізованих закладів для дітей-сиріт та дітей, що позбавлені батьківського спілкування. Метою його є виявлення тенденцій розвитку такої системи та порівняння її з подібними системами в інших країнах.
Висновки
Таким чином, Україна під впливом зростання дитячої безпритульності вимушена шукати ефективні шляхи вирішення кризової ситуації щодо охорони дитинства сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування.
Пропозиції та рекомендації в цьому плані, які існують з моменту незалежності держави, не знайшли до сих пір свого ефективного втілення в системі сучасних соціальних органів держави внаслідок недостатнього фінансово-матеріального забезпечення. Система державних закладів утримання дітей-сиріт не задовольняє вирішенню їх проблем, через що стрімко зростає кількість дітей, що втікають з таких установ.
Повільно реалізується в Україні впровадження в практику принципу „з родини в родину” для влаштування дітей, які позбавлені батьківського піклування. Позитивний досвід інших країн (зокрема Польщі, Румунії) свідчіть про те, що в умовах України це може стати єдино вірним шляхом для вирішення проблеми безпритульності дітей.
Україна продовжує вкладати значні кошти для утримання державних установ інтернатного типу, інших закладів колективного утримання безпритульних дітей, значні зусилля зосереджуючи при цьому на контролі за використанням і розподілом фінансів. Практично життя вже давно довело тезу про те, що державі було б вигідніше вкладати гроші не в великі дитячі установи, які дійсно потребують значного фінансування, а в окремі родини, які здатні прийняти дитину у свою сім’ю та забезпечити їй належний рівень виховання.
Значного розвитку також вимагає взаємодія між державними і недержавними установами. Використання потенціалу недержавних, громадських організацій, волонтерського руху, повинно сприяти вирішенню проблем безпритульних дітей, означити нові шляхи в удосконаленні системі закладів для дітей-сиріт та дітей, які позбавлені батьківського піклування.

Литература
1. Конституція України – Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. — №30.
2. Концепція Державної програми подолання дитячої безпритульності і бездоглядності на 2006–2010 роки. – Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. № 503-р.
3. Про охорону дитинства. Закон України від 26.04.2001 р. N 2402-III. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N30.
4. Про освіту. Закон України N 1060-XII від 23.05. 1991. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 34.
5. Про дошкільну освіту. Закон України N 2628-III від 11.07.2001. Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 49.
6. Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх. Закон України N20/95-ВР від 24.01.1995. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, N 6.
7. Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу: Постанова Кабінету Міністрів України від 26.04. 2002 р. № 564 // Офіц. вісн.України. - 2002. - № 18.
8. Баранівська Н.П., Верстюк В.Ф., Віднянський С.В. та ін. Україна: утвердження незалежної держави 1991-2001. / під ред. В.М.Литвина. – К., Альтернативи, 2001. – 704с.
9. Бермічева О.В. Конституційні соціальні права громадян України та їх гарантії // Вісник Національного університету внутрішніх справ. - Вип.9. -С.242-247.
10. Брязгунова В. Влада колискову не заспіває: [Парламент. слухання у Верховній Раді України щодо проблеми дитячої безпритульності] // Веч. Київ. - 2005. - 22 черв. - С.4.
11. Волинець Л. Економіка сирітства, або як уникнути дискримінації дітей: Інтерв'ю з експертом з прав дитини, заступником директора представництва благодійної організації „Надія і житло для дітей”: [Обговорення державної турботи за дітьми сиротами, залишеними батьками, проблеми усиновлення, умов життя, виховання] /Розмову вела Т. Хлєбнікова . // Дзеркало тижня. - 2004.
- 17 - 23 лип. (№28).
12. Гнибіденко І.Ф. Скорочення масштабів бідності - головне завдання соціальної політики країни на початку нового тисячоліття // Реалізація цілей розвитку тисячоліття ООН в Україні: подолання бідності та підвищення життєвого рівня населення. Збірник наукових праць // За ред. д.е.н., проф.. В.М.Новікова. - К.: Інститут демографії та соціальних досліджень НАНУ, 2004. - С. 10-15.
13. Горбунова О. Сироти потребують захисту. Правового також: [Проект Закону "Про Єдиний державний реєст дітей, які залишилися без опіки батьків і можуть бути усиновлені, та громадян, що бажають усиновити дитину", розроблений нар. депутатом В.Атрошенком] // Голос України. -
2003. - 18 груд. - С.3.
14. Гуманізм як засіб попередження важковиховуваності.-К., 1993.-47с.
15. Дети в Україні // укл. Борис Забарко. – Киевский Институт социальных и общинных работников, 2000. – 102с.
16. Довженко В. Сироти... при живих батьках: [Пробл. реалізації Держ. програми запобігання дитячій бездоглядності на 2003-2005 рр.: Бесіда з головою Держ. ком. України у справах сім'ї та молоді // Уряд. кур'єр. - 2003. - 17 квіт. - С.16.
17. Доклад ЮНИСЕФ за 2005 год «Положение детей в мире: Детство под угрозой».
18. Есютин И. Детская беспризорность: дворовые проблемы выросли до масштабов государственных // Московские новости. – 12. 6. 2005.
19. Євко В. Ю. Дитячий будинок сімейного типу: проблеми правового релюгування діяльності // Охорона дитинства. Дитяче право: теорія, досвід, перспективи. -Одеса, 2001. -С.211–218.
20. 3верева І.Д. Соціально-педагогічний захист дитинства//Рідна школа.-1994.-№ 3-4.- С. 18-20.
21. Москалюк В.Ю.Дитячий будинок сімейного типу як форма улаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (цивільно-правовий аспект): Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук. 12.00.03 / Нац. ун-т внутр. справ. -Х., 2003. -20 с.
22. Петрушенко М. У суспільстві не повинно бути чужих дітей: [Засідання "круглого столу" на тему: "З любов'ю та турботою до дітей" за участю Президента України В.Ющенка, який відбувся у Києві (9 черв. 2005 р.)] // Уряд. кур'єр. - 2005. - 11 черв. - С.1-2.
23. Робота з клієнтами соціальних служб.- К.,1994.-С.127 с.
24. Рябоконь Л. Соціальна мама: Започатковується нова програма допомоги дітям-сиротам: [Це спільний проект України, Польщі та Німеччини, а називається він "Наші діти". Стан забезпечення в нашій країні державної або приватної опіки] // День. - 2004. - 7 жовт.(№ 180). - С.6.
25. Самошкин В. О румынском ребенке замолвили слово //"Московские новости". № 49.– 23.12.2005
26. Соціальна підтримка незайнятої молоді.- К.,1995.- 112 с.
27. Соціальна реабілітація неповнолітніх, які повернулися з місць позбавлення волі.- К.,1995.- 64 с.
28. Соціальна робота //Соціальна педагогіка: понятійно-терміно-логічний словник.-К.,1994.
29. Соціальна робота з молодою сім'єю (Вип.2).- К.,1995,-93 с.
30. Терещенко О.В., Сивуха С.В. Социальная стратификация // Всемирная энциклопедия: Философия. – М.: АСТ, 2001. – С. 980.
31. Український соціум.// Матеріали круглого столу при Національному інституту стратегічних досліджень.– К., 2005. – 20с.
32. Шевчук Ю. Не сироти, а особистості, які повинні творити державу: [Про законопроект "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування"; Комент. розробника закону, нар. деп. України О.Фельдмана] // Голос України. – 11.11.2004. - С.3.
33. Эриксон Э. Детство и общество. - С.-Пб., 1996.-558 с.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • Профілактика бездоглядності дітей в Україні
  • Профілактика бездоглядності дітей в Україні
  • ЗАХИСТ ПРАВ ДІТЕЙ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ
  • ФОРМУВАННЯ РОДИННИХ ФОРМ, УТРИМАННЯ І ВИХАВАННЯ ДІТЕЙ СИРІТ ПОЗБАВЛЕНИХ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ
  • Діяльність інституту сімейного виховання дітей-сиріт
  • Соціальна реабілітація дітей-сиріт та дітей, які залишились без піклування дорослих
  • Соціальне сирітство та шляхи його реабілітації
  • СОЦІАЛЬНЕ СИРІТСТВО ТА ШЛЯХИ ЙОГО РЕАБІЛІТАЦІЇ
  • Соціальні послуги що надаються в інтернатних закладах
  • Специфіка діяльності благодійного фонду із дітьми сиротами
Cгенерировано за 0.075118 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...