Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Правові засади та проблеми повернення культурних цінностей» (ID:33095)

| Размер: 39 кб. | Объем: 32 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
Содержание
Вступ 3
1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ОСНОВИ ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 5
1.1. Законодавство України про культурні цінності 5
1.2. Роль державних інституцій в процесі повернення цінностей 8
2. ПРОБЛЕМИ ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 11
2.1. Історична практика вирішення питання повернення культурних цінностей на Україну 11
2.2. Сучасні проблеми повернення культурних цінностей 16
3. ПРАКТИЧНЕ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ПОВЕРНЕННЯ КУЛЬТУРНИХ ЦІННОСТЕЙ 19
Проектна пропозиція: "Розвиток та вдосконалення процесу повернення культурних цінностей на Україну" 19
Висновки 30
Література ...................................................................................................................32

Вступ
Культурні цінності, що є основною спадщиною будь-якого народу, становлять золотий фонд найважливіших надбань людства. Кожна нація, держава, етнос дбають про свою спадщину, оберігають її і забезпечують їй нормативний захист. Історія людства дала нам безцінні свідоцтва творчих здобутків багатьох поколінь відомих і безіменних будівничих храму культури. Разом з тим маємо численні приклади нищення і втрат за різних історичних обставин колосальних культурних цінностей. Особливо трагічний слід для України залишило по собі ХХ століття, позначене кількома революціями, двома світовими війнами та численними локальними конфліктами, жертвою яких ставали надбання культури.
Сьогодні, у зв’язку з набуттям у 1991 році незалежності та зростом національної самосвідомості українців, перед нашою державою постало актуальне завдання повернення культурної спадщини народу, що протягом декількох століть розкрадалося поневолювачами України. Проте, з перших кроків молодої української держави стало зрозумілим, що вирішення цієї проблеми не є таким легким, як здавалося спочатку.
Проблема дослідження повернення культурних цінностей на даний час розроблена не в усіх аспектах. Крім праць радянських науковців, які активно вивчали питання в післявоєнний період з метою повернення культурних цінностей в СРСР на сьогоднішній день мають місце дослідження українських істориків: М.Дубика, С.Кота, I.Лосiєвського, О.Ошуркевича, М.Ткаченка, О.Федорука. Це перші i єдині поки що дослідження, які досить глибоко i не упереджено висвітлюють долю українських музеїв та архівів під час війни. Пошукові праці написані на великій, досі невідомій радянським дослідникам джерельній базі i спростовують багато стереотипів, прийнятих у радянській iсторiографiї.
Крім українських, активно включились у вирішення цієї проблеми незаангажовані закордонні дослідники, для яких важливим є принцип історичної справедливості, а не сумнівні амбіції: П. Грiмстед (США), В.Айхведе, А.Хербст, М.Катер (Німеччина).
Основним змістом даних праць є висвітлення обставин, за яких культурні цінності зникли з України, але не всі вони ретельно розглядають механізми повернення даних цінностей. Це питання з історичної, культурологічної площини переходить у політичну сферу, сферу міжнародних відносин і дипломатії. Мало знати, що зникло, мало знати, де воно знаходиться (хоча це також немаловажні аспекти), важливо – зуміти повернути. Всі ці дані викликають доволі проблемне запитання: чи є сьогодні можливим для України повернути всі ті культурні цінності, що зникли з її території? Дане дослідження ставить за мету проаналізувати потенціальні можливості повернення культурних цінностей, що були втрачені за часів бездержавності, на Україну.
Об’єктом дослідження виступають культурні цінності України.
Предмет дослідження – правові аспекти повернення культурних цінностей на Україну.
Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:
− проаналізувати сучасне Законодавство України, інформаційну базу міжнародних договорів щодо цього питання;
− дослідити стан вирішення проблеми державними органами України на сучасному етапі;
− визначити степінь імовірності повернення культурних цінностей на Україну;
− розробити практичні рекомендації у вигляді пропозиції проекту повернення культурних цінностей.
Методи дослідження. Мета і завдання дослідження зумовили використання комплексу методів дослідження. У теоретичній частині використано методи аналізу, узагальнення та синтезу існуючого наукового матеріалу з проблем повернення культурних цінностей. В практичній частині застосований метод контент-аналізу наукової та профільної літератури, періодичних видань, здійснено моделювання практичної ситуації повернення культурних цінностей, розроблено проектна пропозиція щодо цього питання.

Висновки
Культурні цінності визначають єдність і цілість спадщини, символізують нерозривність розвитку суспільства, пов’язуючи минуле з сучасним, а сучасне з майбутнім. Спадщина є тим ключем, що забезпечує взаємопізнання та взаєморозуміння між народами. Для кожного з них формування власної історичної самосвідомості, усвідомлення себе як повноправного і самобутнього учасника світового історико-культурного процесу становить важливу віху розвитку по лінії прогресу.
Україна зробила чимало кроків для вирішення зазначеної проблеми як у політичному, так і в практичному плані. Документи з цієї проблеми Генеральних сесій ООН, конвенції ЮНЕСКО прислужилися розвитку цієї проблеми в нашій державі. Прагнення зберігати національну спадщину, повернути на свою територію незаконно вивезені пам’ятки історії та культури дістають підтримку світового товариства.
Проблема повернення культурних цінностей розбивається на підпроблеми відповідно до історичного періоду та політичної формації, яка тоді панувала на українських землях: 1) польський період; 2) австро-угорський період; 3) період Російської імперії; 4) радянський період.
Відповідно до цих підпроблем можна визначити степінь імовірності повернення культурних цінностей на Україну: польській період і австро-угорський період – дуже неймовірно; період Російської імперії і радянський період – імовірно. Причини, що обтяжують вирішення цієї проблеми, можна виділити в групи історичного, політичного та юридичного характеру.
До групи історичних причин слід віднести труднощі пов’язані з виявленням історичних фактів, місць знаходження, обставин, за якими культурні цінності були вивезені з території України. Чим далі в часі знаходиться розгадка певного питання, тим складніше її знайти.
До групи політичних причин можна віднести труднощі, які виникають сьогодні між Україною та державами, від яких залежить вирішення того чи іншого аспекту проблеми. А до таких держав, відноситься не тільки Німеччина, Польща і Росія, а, практично, вся Європа – бо культурні цінності неодноразово передавалися, перепродавалися як на державному рівні, так і на приватному. Добросусідські відносини, відносини взаємопорозуміння між державами сприяють вирішенню даної проблеми. Холодні або напружені стосунки не дають вести мову в конструктивному руслі.
До групи юридичних труднощів відносяться проблеми пов’язані з правовим забезпеченням вирішення проблеми. На жаль, на сьогоднішній день, не є можливим певну культурну цінність, яка віднайшлася за кордоном, відразу повертати до України. Відсутні механізми відчуження, не розроблені міжнародні угоди, які б дозволили безумовно та оперативно це зробити. Слід враховувати той факт, що крім захисту національних інтересів в області культури, існує правовий захист, наприклад, інституту приватної власності, який є одним із основних на Заході. Практика вирішення проблеми повернення культурних цінностей України з Голландії, показала, що сьогодні ця держави не збирається відповідати за дії профашистської Голландії, які мали місце в ході Другої світової війни. І таких правових аспектів, які потребують врегулювання на міжнародному рівні виявляється з часом все більше і більше.
Дослідження проведене в ході цієї роботи показало, що єдиний шлях, який зможе привести до вирішення проблеми повернення культурних цінностей на Україну, це шлях взаємних поступок, шлях доброї волі, шлях поступового правового оформлення необхідних дій. І хоч в даному випадку розв’язування проблеми розтягується в часі, на сьогоднішній день це найбільш вірне рішення.
Литература
Література
1. Закон України „ Про Концепцію державної політики в галузі культури на 2005-2007 роки”. – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N 16, ст.264.
2. Закон України "Про затвердження Загальнодержавної програми збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки". – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 32, ст.390.
3. Закон України "Про охорону культурної спадщини". – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, N 39, ст.333.
4. Закон України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей". – Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 48, ст.405.
5. Закон України "Про благодійництво та благодійні організації". – від 16 вересня 1997 року. – № 531/97-ВР.
6. Постанова Кабінету Міністрів України "Про утворення Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей". – від 12 січня 2001 р. – № 15.
7. Європейська культурна конвенція. Париж, 19 грудня 1954 року // Збірка договорів Ради Європи: Укр. версія / Рада Європи.– К., Парламент. вид-во, 2000.– 96с.
8. Декларация принципов международного культурного сотрудничества (Париж, 4 ноября 1966г.)/ Международные нормативные акти ЮНЕСКО: Конвенции, соглашения, протоколы, рекомендации, деклараций /Комнс. Рос. федерации по делам ЮНЕСКО; Сост. И.Д. Никулин. – М., Логос, 1993. – 639 с.
9. Арнольдов А.И. Культурная политика: реалии и тенденции. – М., 2003
10. Башун О.В. Фандрейзинг або мистецтво збирання коштів. – Донецьк, 1998. – 101с.
11. Бондар О.Б. В Україні буде розроблена держпрограма із повернення культурних цінностей з закордону.// Музеї України. – №8. – 2006. – С. 44.
12. Дрожжина С.В. Культурна політика сучасної полікультурної України: соціально-філософський та правовий аспекти. – Донецьк, ДонДУЕТ, 2005. – 198с.
13. Дубровина Л.А. Минимум управления, максимум управляемости: Руководителям библиотек о Всеобщем управлении на основе качества. – М., Фаир-Пресс, 2004. – 400с.
14. Елен Альберт. Колекція Кенігса: кожному – своє?// Дзеркало тижня. – № 30 від 31 липня – 6 серпня 2004.
15. Жидков В.С., Соколов К.Б., Культурная политика России: теория и история. – М., Академический проект, 2001. – 592 с.
16. Зайцева Н.А. Менеджмент в социально-культурном сервисе и туризме. – М., Академия, 2003. – 224с.
17. Збереження культурної самобутності та сприяння її розвитку: Рекомендації всесвітньої конференції щодо політики у сфері культури. – Мехико, 1982
18. Україна в міжнародно-правовіх відносинах. Кн. 2. Правова охорона культурнІх цінностей. – К., Юрінком Інтер, 1997. – С. 353-378.
19. Здіорук С. І., Парахонський Б. О., Валевський О. Л. Стратегічні аспекти національно-культурної політики України. – К., 1995. – 76 с.
20. Ключко Ю. Розвиток соціально-культурної сфери України в умовах ринкових відносин: пошук нових моделей. – К., 2003. – 28с.
21. Культурная политика в Европе: выбор стратегии и ориентиры. – М., Либрея, 2002. – 240 с.
22. Махун С. Про «добру волю» і «компенсації», реституцію і переміщені цінності.// Дзеркало тижня. – № 2 від 22 – 28 січня 2005.
23. Нестор Гарсия Канклини. Варианты политики в области культуры в контексте глобализации // Всемирный доклад по культуре. 1998 год: Культура, творчество и рынок. – М., Ладомир; ЮНЕСКО, 2001. – 488с.
24. Носарєва Л. Унікальна ікона повернулася до Львова.// Дзеркало тижня. – № 2 від 17 – 23 січня 2004.
25. Поплавський М. М. Менеджер культури. – К., Леся, 1996. – 416с.
26. Створення органів, що займаються проблемами культури: Управління у сфері культури. Рекомендація № 119 // Всесвітня конференція щодо політики в сфері культури // Україна в міжнародно-правових відносинах. Кн. 2. Правова охорона культурних цінностей. – К., Юрінком Інтер, 1997. – С.337.
27. Приходько О. Реституція і все-все-все.// Дзеркало тижня. – № 24 від 19 – 25 червня 2004.
28. Федорук О.К. Україна і Росія: діалоги у сфері переміщених культурних цінностей // Збірка матеріалів Національного інституту україно-російських відносин. – К., 2006. – 124с.
29. Чукут С.А. Генеза духовної культури. – К., УАДУ,1999. – 256 с.
30. Щоткіна К. Культурна спадщина: «в’язні війни» і «в’язні совісті». // Дзеркало тижня. – № 17 від 30 квітня – 15 травня 2004.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
  • ПРОЕКТНА ПРОПОЗИЦІЯ Розвиток та вдосконалення процесу повернення культурних цінностей на Україну (приклад)
  • УПРАВЛІННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПОЛІТИЧНОЮ СФЕРОЮ
  • Організація процесу навчання з метою формування духовних цінностей
  • Контроль та ревізія товарно-матеріальних цінностей (на прикладі підприємства)
  • Правові засоби захисту особи, майна, фізичної чи моральнішої недоторканості
  • МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА – НЕОБХІДНА УМОВА УСПІШНОГО ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА
  • Використання історико-культурних ресурсів в туристсько-екскурсійній роботі
  • ПРАВОВІ ОСНОВИ ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ СОЦІАЛЬНО – КУЛЬТУРНИХ ПРОЦЕСІВ
  • Стан і динаміка змін фінансового і ресурсного забезпечення соціально-культурних процесів в Україні
Cгенерировано за 0.063395 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...