Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «обгрунтуйте актуальність творчості Т Шевченка періоду Трьох літ в 21 ст» (ID:33043)

| Размер: 46 кб. | Объем: 39 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 10.05.2010 | Код продавца: 0 |
СодержаниеВСТУП 3
РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ АВТОРСЬКОГО СТИЛЮ Т.Г. ШЕВЧЕНКА 6
1. Життєвий шлях великого кобзаря 6
1.2. Особливості поетичного стилю Т.Г. Шевченка та їх видозміна відповідно до трьох етапів творчості 8
1.2.1. Особливості першого етапу творчості Т.Г. Шевченка 9
1.2.2. Провідні мотиви та образи періоду «трьох літ» 11
1.2.3. Специфіка третього періоду творчості митця 13
РОЗДІЛ ІІ. ПОЕТИЧНА ТВОРЧІСТЬ Т.Г. ШЕВЧЕНКА ПЕРІОДУ ТРЬОХ ЛІТ
2.1. Жанрова специфіка творчості періоду трьох літ. Головні теми та образи творів 17
2.2. Літературознавчий аналіз творчості Т.Г.Шевченка 1843-45 рр. 22
2.3. Роль творчості періоду трьох літ Т.Г. Шевченка у становленні української культури та її актуальність у ХХІ ст. 26
ВИСНОВКИ 35
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38


ВСТУП

Тарас Шевченко став співцем свободи Українського народу. Усе життя він присвятив реалізації своєї найбільшої мрії - пробудити волелюбний дух українців, щоб побачити рідну землю вільною.
За час, що минув, український народ переживав періоди, коли свобода та незалежність ставали майже реальністю, і такі, коли ця споконвічна мрія здавалася нездійсненною. Було немало трагічних сторінок, але було і те, що дозволило сформуватися сучасній українській нації, здатній відстоювати оспівані Т.Шевченком ідеали.
З 1991 року ми ведемо відлік існування нової Незалежної України. Але, мабуть, лише у минулому році світ ледь не вперше зрозумів Україну та українців насправді. Це багатомільйонна держава, яка поділяє зрозумілі нам усім загальноєвропейські ідеали та цінності, прагнення до свободи і демократії.
Останні події в Україні відкрили нові перспективи для нашої країни і для розвитку її відносин з оточуючим світом. Сьогодні ми з повним правом можемо говорити, що українці реалізували мрію великого українського поета Т.Шевченка і створили не тільки незалежну, але і вільну Україну. Вільну від страху, невпевненості у своїх силах і своєму майбутньому. Вільну, бо здатну відстоювати своє право обирати власну долю і захищати свій вибір.
Тарас Шевченко – центральна постать українського літературного процесу XIX ст. Його творчість мала вирішальне значення в становленні й розвитку нової української літератури, утвердивши в ній загальнолюдські демократичні цінності та піднісши її до рівня передових літератур світу. У своїй поезії Шевченко звернувся до тем, які до нього в українській літературі ще не порушувалися або порушувалися надто несміливо й обмежено. Шевченко став новатором у пошуках нових художніх форм та засобів, у виробленні та утвердженні нового художнього мислення. Своєю творчістю Т.Шевченко завершив процес формування української літературної мови, здійснивши її синтез із живою народною мовою і збагативши виражальні можливості українського художнього слова.
Актуальність теми дослідження. Сучасна духовна ситуація в Україні і в світі характеризується глибинними зрушеннями, які мають прояв на різних рівнях суспільного буття і свідомості. Одну з ключових ролей у цих змінах відіграє відродження національної культури, у тому числі її науково-теоретичний аналіз і філософська рефлексія. Головною метою філософського українознавства є дослідження сутнісних підвалин української культури, її специфіки та місця серед інших національних культур, а одним з його головних предметів стає творчість українських митців, у якій набули конкретного виразу й чіткої кристалізації специфічні риси національного світобачення.
В українській культурі серед великого кола митців, які найбільш яскраво й органічно виразили національний образ світу, головне місце належить Тарасові Шевченку, особливо його поетичній творчості, що набула функції своєрідної “Євангелії українців” – тобто метатексту, у якому засобами художньої символіки опредметнено основні смисли, цінності, цілі й завдання життя українського народу в його минулому, сучасному й майбутньому. Цей метатекст є не тільки скарбницею колективної пам’яті, але й набуває програмового характеру: він визначає й визначатиме сам спосіб бачення колективною національною свідомістю тих чи інших явищ історичного, соціально-політичного, культурного й морального буття української нації.
Поетична творчість Т.Шевченка не просто несе в собі потенціал певних смислів, цінностей, цілей тощо, але й транслює специфічний спосіб світобачення й відповідний національний образ світу, що складає їхнє підґрунтя. Саме специфічність національного образу світу є головною передумовою спадкоємності в національній культурі, можливості сприйняття й відновлення традиції, а тим самим і одну з головних передумов національної ідентичності і життєвих сил народу. З іншого боку, національний образ світу акумулює у собі досвід змін і модернізацій у культурі народу, зокрема, тих, що постали внаслідок творчих зусиль його видатних митців. Найбільш репрезентативний прояв національного образу світу відбувається в типових художньо-поетичних образах, створених митцями-класиками, адже смисл художньої творчості саме в тому і полягає, щоб якнайяскравіше і якнайглибше виявити своєрідність і глибину народного життя, що у повсякденні може залишатися прихованою і непомітною.
Об’єктом дослідження є життєвий і творчий шлях Т.Г. Шевченка.
Предмет аналізу – поетична творчість Т.Г. Шевченка періоду трьох літ.
Мета роботи полягає у виявленні та характеристиці особливостей поетичної творчості Т.Г. Шевченка періоду трьох літ та визначення її актуальності і ХХІ ст.
Досягнення поставленої мети вимагає вирішення конкретних завдань:
1) описати життєвий шлях великого кобзаря та виявити його вплив на творчість видатного поета;
2) ідентифікувати особливості поетичного стилю Т.Г. Шевченка та їх видозміну відповідно до трьох етапів його творчості;
3) охарактеризувати жанрову специфіку творчості періоду трьох літ;
4) проаналізувати теми та образи творів періоду трьох літ;
5) провести літературознавчий аналіз творчості Т.Г. Шевченка 1843-45 рр;
6) дослідити роль творчості періоду трьох літ Т.Г. Шевченка у становленні української культури та визначити її актуальність у ХХІ ст.
Структура виконаного дослідження обумовлена його метою та завданнями і складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаної літератури.

ВИСНОВКИ

У духовній історії України Шевченко посів і досі беззастережно посідає виняткове місце. Значення його творчої спадщини для української культури важко переоцінити. Його «Кобзар» започаткував новий етап у розвитку української літератури і мови, а його живописна і граверська творчість стала визначним явищем не тільки українського, а й світового мистецтва. Поезія Шевченка, при всьому зв'язку з усною народною творчістю, попередньою українською та європейською літературами, була явищем наскрізь оригінальним і новаторським. Літературознавець О. Білецький, редактор академічних видань творів Шевченка, справедливо підкреслив у нього особливий тип художнього пізнання, не повторений ніким і не повторюючий нікого у всій історії світової літератури. Творчість великого поета внесла в українську літературу незнане багатство тем, жанрів і формальних особливостей. Вивівши українську літературу на шляхи, якими йшов розвиток великих європейських літератур, Шевченко надав їй загальноєвропейського, а разом з тим і світового значення.
Поєднавши у своїх поетичних творах живу розмовну мову з словесно-виразовими засобами книжної мови, Шевченко підніс українську літературну мову на новий, якісно вищий ступінь. У поетичних творах Шевченкова українська мова набула незвичайного багатства барв та відтінків, а також можливостей передачі не тільки найтонших настроїв, почуттів і думок, а й глибоких філософських та політично-суспільних узагальнень. Широко користуючись лексикою різних галузей науки й мистецтва, Шевченко заклав основи термінологізації української лексики, підносячи цим самим українську літературну мову до рівня найрозвиненіших мов світу.
Провідним мотивом творчості Шевченка, що пронизує також весь його життєвий шлях, була самовіддана любов до України і нерозривно пов'язана з нею ненависть до всіх її гнобителів. Його революційний заклик «… вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров'ю волю окропіте» був зовсім новим словом не лише в українській літературі. У розвитку національної і соціальної самосвідомості українського народу творчість Шевченка відіграла величезну роль.
По-новому звучать мотиви революційної боротьби у творах Шевченка періоду «Трьох літ» (1843-1845). Провівши 8 місяців в Україні, Шевченко зрозумів своє історичне завдання і свій обов'язок перед батьківщиною як прямий шлях безкомпромісної революційної боротьби. Перехід Шевченка до нового періоду літературної діяльності позначився в поемах «Розрита могила» (1843), «Чигрине, Чигрине» (1844) і «Сон» (1844). Поет написав ці твори під безпосереднім враженням від тогочасної дійсності в Україні. У сатиричному творі «Сон» («У всякого своя доля») автор з їдким сарказмом змалював свавілля та жорстокість російського царату і закликав до знищення цієї деспотичної системи. Поема «Сон» уважається одним з найвизначніших взірців світової сатири. Вона має чимало спільних типологічних рис з поемами «Дзяди» А. Міцкевича, «Німеччина. Зимова казка» Г. Гайне та частиною «Божественної комедії» Данте «Пекло». Сатиричні ознаки також помітні в політичних поемах Шевченка «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…» та вірші «Холодний Яр» (усі 1845).
У поемі-містерії «Великий льох», що складається з трьох частин («Три душі», «Три ворони», «Три лірники») й епілогу («Стоїть в селі Суботові»), Шевченко втілив свої роздуми про історичну долю України в алегоричних образах, що зазнали в літературознавстві особливо тенденційної інтерпретації (Шевченкова наскрізь негативна оцінка Переяславської угоди різко суперечить так званим «Тезам про 300-річчя возз'єднання України з Росією»). У творі «Кавказ», що поєднує жанрові ознаки лірично-сатиричної поеми, політичної медитації та героїчної оди, Шевченко із сарказмом виступив проти гнобительської політики царської Росії і закликав пригноблені народи до революційної боротьби. Ця поема Шевченка мала значний вплив на розвиток самосвідомості не тільки в Україні. Шевченкове послання «І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм…» – вдумливий поетичний аналіз тогочасного суспільно-політичного і національно-культурного життя в Україні, що мала служити дороговказом на шляху національного, соціального і культурного відродження українського народу. У поезії «Холодний Яр» Шевченко відкинув негативний погляд історика А. Скальковського на гайдамацький рух і, назвавши Миколу І «лютим Нероном», гостро картав ту частину українського панства, що покірно плазувала перед російським царатом.
У грудні 1845 Шевченко написав цикл віршів під назвою «Давидові псалми» – перша його спроба переспіву й осучаснення біблійних текстів. Уміло зашифрованою формою псалмів поет засуджував тогочасний лад, надаючи старозавітним текстам зрозумілу для читача політичну спрямованість. У вірші «Три літа», що дав назву альбомній збірці автографів поета, Шевченко змальовує процес свого «прозрівання» і говорить про зміни, які сталися за цей час у його світогляді й творчості. Характерним для нового періоду творчості Шевченка є також вірш «Минають дні, минають ночі». У ньому поет пристрасно засуджує суспільну бездіяльність і пасивність та закликає до дії й боротьби. Цикл «Три літа» завершується «Заповітом», одним з найдосконаліших зразків світової політичної лірики.
Серед творів періоду «Трьох літ» на історичні теми особливе місце посідає поема «Іван Гус» («Єретик»), написана восени 1845 з поетичною присвятою П. Шафарикові. Поєднуючи історичний сюжет (засудження і спалення чеського реформатора Гуса в Констанці 1415 року) з дійсністю свого часу, Шевченко створив поему, яка була сприйнята читачами як алюзія на адресу російського царату. В історично-побутовій поемі «Сліпий» («Невольник») Шевченко гнівно осудив Катерину ІІ за зруйнування Запорізької Січі та закріпачення українського селянства. До збірки «Три літа» включено також соціально-побутові поеми «Сова» (1844) і «Наймичка» (1845). У поемі «Сова» змальовано трагічну долю матері-вдови, у якої забрали в солдати єдиного сина. До зображення нового аспекту морально-психологічної драми матері-покритки звернувся Шевченко в поемі «Наймичка». Ця тема хвилювала поета протягом усієї творчої діяльності. До неї він звертався в ранній поемі «Катерина», а згодом – у поемах «Відьма» (1847), «Марина» (1848) та інших. Тему трагічної долі покритки Шевченко розробляв також у відмінних одна від одної баладах «Лілея» та «Русалка» (обидві 1846).

ЛитератураСПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Анісов В. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка / Вид. 2-е, доповн. – К.: Дніпро, 1996. – 392 с.
2. Бородін В. Автор-оповідач у поемі Т.Шевченка "Сон" // Українська мова і література в школі. – 1997. – №2. – С. 21-25.
3. Бородін В.С. Т.Г. Шевченко. Біографія. – К.: Наукова думка, 1984. – 545 с.
4. Вовк О.М. Містерія Т.Шевченка "Великий льох" у контексті національної ідеї: Інтерактивні уроки-дослідження // Українська мова й література в середніх школах, ліцеях, гімназіях та колегіумах. – 2003. – №6. – С. 44-54.
5. Гончаренко Н.О. Гімн волі: Поема "Кавказ" Т.Шевченка: Урок. // Дивослово. – 2004. – №6. – С. 20-25.
6. Єфремов С. Історія українського письменства. – К.: Феміна, 1995. – 520 с.
7. Забужко Н.Я. "Не дуріте дітей ваших...", або як читати Шевченка // Українська мова і література в школі. – 1992. – №3-4. – С. 14-19.
8. Зайцев П. Життя Тараса Шевченка. – К., Обереги, 2004. – 420 с.
9. Зеров М. Українське письменство. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2003. – 580 с.
10. Канівська О. Шевченкові уроки // Дивослово. – 2000. – №3. – С. 24-25.
11. Кирилюк Є. Тарас Шевченко. – Життя і творчість. – К., 1994. – 652 с.
12. Клочек Г.Д. Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація: Посібник для вчителя. – К.: Освіта, 1998. – 238 с.
13. Коцюбинська М.Х. Етюди про поетику Шевченка: Літературно-критичний нарис. – К.: Рад. письменник, 1990. – 272 с.
14. Маланюк Є. До справжнього Шевченка // Українська мова і література в школі. – 1992. – №3-4. – С. 3-7.
15. Маланюк Є. Ранній Шевченко. Три літа. // Українська мова і література в школі. – 1993. – №3. – С. 5-19.
16. Новиченко Л. Тарас Шевченко – поет, борець, людина. – К.: Дніпро, 1992. – 175 с.
17. Павленко С. "І всякий день перед нами": матеріали до уроку за поемою "Великий льох" // Українська мова та література. – 2002. – №46. – С. 5-6.
18. Павлів О. Поема-містерія "Великий льох" Т.Шевченка // Слово і Час. – 1991. - №6. – С. 6-9.
19. Пільгук І. Т.Г.Шевченко – основоположник нової української літератури. – К., 1993. – 468 с.
20. Сверстюк Е. Шевченко і час. – К.: Воскресіння, 1996. – 160 с.
21. Семенюк Г. Поетична сила і духовна велич Шевченкового слова // Студентський вісник (КНУ. Інститут філології) – 2003. – № 8–9. – С. 1-5.
22. Сівацька-Земцова М.І. Поетична творчість Т.Г.Шевченка 1843-1847 рр. та періоду заслання. – К., 1994. – С. 107-193.
23. Скуратовський В. Шевченко в контексті світової літератури // Всесвіт. – 1998. – №3. – С. 186-187.
24. Творчий метод і поетика Т.Г.Шевченка. – К.: Наук. думка, 1980. – 504 с.
25. Ткачук М. Вивчення поеми "Сон" Т.Шевченка // Українська мова і література в школі. – 1992. – №3-4. – С. 21-25.
26. Филипович П. Шевченкознавчі студії. – Черкаси, 2002. – 180 с.
27. Шевченківський словник. У 2 т. / Відп. ред..Є.П.Кирилюк. – К., 1986. – Т.1. – 415 с.
28. Шевченко Т. Усі твори в одному томі. – Ірпінь (Київська область), Видавництво «Перун», 2006. – 824 с.
29. Шевченкознавчі студії. Збірник наукових праць. (КНУ)./ За ред. О.Грицаюк – К., 2003. – Вип. 5. – 309 с.
30. Шестак А. Шевченко як націєвотворець // Студентський вісник. – 2003. – №8. – С. 3-5.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • Контрольна робота з української літератури
  • Проблеми релігійного в творах Т. Г. Шевченка
  • Образ жінки в творчості Т.Г. Шевченка
  • Проблема людини і природи в творчості Шевченка-поета і Шевченка-художника
  • Ліричний герой лірики Шевченка періоду трьох літ
  • Самотність Т.Г.Шевченка
  • Самотність Т.Г.Шевченка
  • Літературний аналіз зразків поетичної творчості Т.Г.Шевченка
  • Літературний аналіз зразків поетичної творчості Т.Г.Шевченка
  • Поема Т. Г. Шевченка "Марія"
  • Мистецтвознавча орієнтація естетики в творчості Т.Г. Шевченк
Cгенерировано за 0.047333 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...