Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Місце документології в системі інформаційно-комунікативних наук» (ID:33024)

| Размер: 44 кб. | Объем: 35 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
СодержаниеВСТУП 3
Розділ 1 5
ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ І КОНСТИТУЮВАННЯ ДОКУМЕНТОЛОГІЇ 5
1.1. Основні етапи переходу від документознавства до документології 5
1.2. Проблеми становлення документології 8
Розділ 2 19
ДОКУМЕНТОЛОГІЯ ЯК СУЧАСНА НАУКА 19
2.1. Теоретичні засади документології як загальної науки про документ 19
2.2. Сфера дослідження документології та її зв'язок з науками інформаційно-комунікативного спрямування 26
ВИСНОВКИ 31
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 33


ВСТУП
Актуальність теми. Зростаючі обсяги інформації в усіх сферах діяльності людини спонукають суспільство відшукувати нові способи і шляхи впорядкування даних. Бурхливий розвиток науки, техніки, культури породжує велику множину різноманітних документів, які відображають наслідки і результати творчості людини. Не менш важливим є використання документів в області державного управління, що вимагає вироблення системи надійного зберігання та архівування, зручного використання даних, оперативного пошуку інформації.
Віяння часу сприяють появі та інтенсивному розвитку нових видів і типів документів. Особливо помітними ці процеси стають в галузі комп’ютерних і Інтернет-технологій. Сьогодні ведеться мова не тільки про цифрові носії різноманітних форматів, але й про віртуальний простір, де можна зберігати неймовірно велику кількість інформації. Структура організації електронних даних на цифрових носіях і ЕОМ вимагає нового відношення людини до документів, нової логіки і навіть нового мислення від тих, хто створює та використовує інформацію (а значить і електронні документи) за допомогою комп’ютера.
Все це сприяє появі наукових дисциплін, які повинні пояснювати та обслуговувати процеси розвитку інформаційних технологій. До недавнього часу переважаючим способом зберігання та використання документів був графічний (книжний) спосіб. Основним документом при цьому виступає паперовий носій. Раніше, в межах наукової дисципліни під назвою "документознавство", було достатнім вивчення способів використання, оформлення, зберігання таких документів. Однак поява нових способів зберігання інформації і, відповідно, нових видів документів, вимагає поглиблення і розширення знань про них, узагальнення і корекції теоретичних основ роботи з документами всіх видів. Багато вчених вбачають при цьому необхідність введення нової наукової дисципліни – документології, яка б підвела ґрунтовну теоретичну базу в розвиток документальної справи.
Останнім часом з'явилося багато праць науковців, котрі працюють в області документознавства з нових позицій – з позицій створення нової структури науки про документи. До них можна віднести Г.В. Боряка, С.Г. Кулешова, Н.М. Кушнаренко, Є.А. Плешкевича, М.С. Слободяника, Ю.М. Столярова, Г.М. Швецову-Водку та ін.
Факт зародження нової дисципліни, як завжди, супроводжується дискусіями в наукових колах, суперечками між представниками різних течій і напрямків. Відбувається уточнення предмету науки, її структури та "сфери діяльності", зв'язку з іншими галузями знань.
Метою даної роботи є вивчення стану справ з конституювання нової галузі інформаційно-комунікаційних наук – документології.
Об'єкт дослідження – об’єктна та предметна сфера документології.
Предмет дослідження – теоретичні та методологічні положення, що розкривають зв'язок документології з іншими науками інформаційно-комунікаційного спрямування.
На здійснення мети дослідження спрямовані наступні завдання:
1. Прослідкувати історичні передумови виникнення документології та процесу її трансформації із документознавства.
2. З’ясувати проблемне коло питань документології, їх зміст, пропозиції представників різних концепцій.
3. Узагальнити теоретичні та методологічні засади документології, її зв'язок з іншими науками про документи, місце в структурі наукового знання і сучасному суспільстві.
Методи дослідження: для досягнення мети дослідження та вирішення поставлених завдань використовувались загальнонаукові методи дослідження – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація, порівняння; специфічні методи – аналіз спеціальної літератури з документознавства, книгознавства та документології.
Робота структурно складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури.
ВИСНОВКИ
Розробка основних засад документології – складне завдання. Його розв’язання витікає з інтеграції знань відповідних наук, узагальнення спеціальних важливих для даного профілю або професії якостей та властивостей документа. Документологію можна подати як синтез багатьох дисциплін, що вивчають ті чи інші види документів та їх характеристику, становлення і формування документної інформації, методів, засобів, технологічних процедур і форм роботи з документами. Специфіка документології повинна полягати саме в її інтегрованому характері, в поєднанні і порівнянні різних на перший погляд, знань про документ.
Документологія також може бути подана як комплексна фундаментальна система знань, що вивчає проблеми формування і створення документів, виробляє сукупність уніфікованих прийомів, технологій і засобів роботи з документованою інформацією. Це повинен бути узагальнюючий симбіоз науки, практики і мистецтво створення і роботи з документами.
Маючи на увазі культурологічний аспект забезпечення соціуму документною інформацією, можна розширити поняття документології до науки, яка використовує сучасні надбання у створенні, генезисі та еволюції всіх різновидів документів, а також головних напрямів культурологічного, а у підсумку – досконалого регулювання інформаційного забезпечення суспільства з метою досягнення найвищого рівня якості.
Це повинно бути поєднання знань і вмінь роботи з документованою інформацією, застосування загальних прийомів і способів створення та функціонування документних потоків, а також здібностей і навичок щодо впровадження інноваційних інформаційно-аналітичних методів і універсальних технологій роботи з документами. Документологією можна подати як комплекс найбільш стабільних і довготривалих знань про характеристики і властивості документа, що повинен слугувати вирішенню проблем особливостей інформації та матеріального носія концептуальних питань з теорії документної інформації в різних сферах практичної роботи.
Дискусії, які сьогодні розгортаються з приводу конституювання нової науки, мають на меті вирішення питання знаходження місця для неї, яке б, з одного боку, відображало всі сучасні тенденції трансформації наукових знань, що виникли внаслідок технічного (інформаційного) прогресу, а з іншого – найменш конфліктно увійшло в систему існуючої структури науки, як на дослідницькому рівні, так і в системі підготовки фахівців відповідного напряму.
Більшість сучасних українських вчених наполягають на тому, щоб вважати документологію як частину більш загальної науки – документознавства. Для документології відводиться роль теоретичної дисципліни (теорії документознавства), яка, інтегруючи усі знання щодо видів, форм і типів документів (особливо нових – цифрових), стала б основою для решти документарних наук, теоретичною базою для подальших досліджень та розвитку прикладних наук про документи. Суперечки, що розгортаються між представниками різних концепцій розвитку документології, полягають в конкретизації її змісту, структури, уточненню предмета досліджень.
Документологія як наука про документи певним чином вбирає в себе надбання інших наук, занурюється в сферу їх практичного застосування, характеризує документи з позицій вимог і завдань тієї області діяльності людини, в котрій вони використовуються. Документ як явище сучасного інформаційного суспільства становиться узагальнюючим елементом всіх сфер наукової і практичної діяльності людини.
Науковці відмічають зв'язок документології з всіма гуманітарними, соціальними, природознавчими, технічними науками. Важливе місце документологія займає в сучасних системах комунікації. Зростання інформаційно-комунікативного значення документів в суспільстві відмічається всіма без винятку дослідниками. Комунікація, що відбувається сьогодні за допомогою комп’ютерних засобів та мережі Інтернет, вимагає нового осмислення поняття "документ", підведення під це поняття теоретичної бази, виявлення та узагальнення тенденцій, що відбувалися протягом історії в сфері виготовлення, обігу, зберігання та передачі документів.

ЛитератураСПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Боряк Г.В. Національна архівна спадщина України та Державний реєстр «Археографічна Україніка»: Архівні документальні ресурси та науково-інформаційні системи. – К., 1995. – 347 с.
2. Добровольский В.В. Документоведение или документология: окончание книговедческой части дискуссии // Библиотечное дело – 2004. Материалы научной конференции. – М.: Изд-во МГУКИ, 2004. – С. 205-206.
3. Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: матеріали V Міжнародної. науково-практичної конференції, Київ, 20-22 травня 2008р. / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. Інститут держ. управління та інформаційної діяльності / М.С. Слободяник (ред.кол.) – К. : ДАКККіМ, 2008. – 256с.
4. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / УДНДІАСД; Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2000. – 162 с.
5. Кулешов С.Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / Український державний НДІ архівної справи та документознавства; Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2000. – 162с.
6. Кулешов С.Г. Новий погляд на структуру документознавства // Вісник Кн. палати. – 2003. – № 10. – С. 24-27.
7. Кушнаренко Н.М. Внутріпредметна і міжпредметна інтеграція дисциплін документознавчого циклу // Вісник Харківської державної академії культури. – Х., 2003. – Вип. 11. – С. 112.
8. Кушнаренко Н.М. Документоведение: підручник. – К. : Знання, 2006. – 459с.
9. Кушнаренко Н.М. Наука про документ: момент біфуркації // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: К., 25-26 травня 2004 р. / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2004. – С. 11.
10. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. – К.: Знання, 2000. – 315с.
11. Отле П. Библиотека, библиография, документация: Избранные труды пионера информатики. – М.: ФАИР-ПРЕСС, Пашков дом, 2004. – 350 с.
12. Плешкевич Е.А. Документология как научная дисциплина: потребность или искушение // Библиография. – 2007. – N 5. – С. 32-44.
13. Слободяник М.С. Документологія як наукова і навчальна дисципліна // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: К., 25-26 травня 2004 р. / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв. – К., 2004. – С. 12-15.
14. Слободяник М.С. Структура сучасного документознавства // Вісник Кн. палати. – 2003. – № 4. – С. 18-21.
15. Столяров Ю.Н. Второй закон документологии // Духовна культура в інформаційному суспільстві: Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції, 24-25 січня, 2002 р. / Харківська державна академія культури. – Х., 2002. – С. 163-166.
16. Столяров Ю.Н. Зачем документология нужна документоведению и зачем – книговедению? Маленькая картинка для выяснения больших вопросов // Научные и технические библиотеки. – 2006. – № 9. – С. 67-73.
17. Столяров Ю.Н. О новой научной дисциплине – документологии – и ее предмете // Інформаційна та культурологічна освіта на зламі тисячоліть: Матеріали міжнародної конференції до 70-річчя ХДАК / Харківська державна академія культури. – Х., 1999. – Ч. 2. – С. 66-71.
18. Чи входить книгознавство у документознавство? (до проблеми структуризації сучасного документознавства) / С. Кулешов // Бібл. вісник. – 1999. – N 5. – С. 10-16.
19. Швецова-Водка Г.М. Документ і книга в системі соціальних комунікацій / Рівненський державний гуманітарний ун-т. – Рівне: РДГУ, 2001. – 438 с.
20. Швецова-Водка Г.М. Документоведение как научная дисциплина / Библиотечное дело-2005: деятельность библиотек и развитие информационной культуры общества / Материалы Х международной научной конференции, Москва, 20-22 апреля 2005 г.– М. : 2005. – С. 131-133.
21. Швецова-Водка Г.М. Структура документознавства і його місце серед суміжних наукових дисциплін / Cтудії з архівної справи та документознавства / І. Б. Матяш (гол. редактор).– К., 2004. Т. 12. – 278 с.
22. Шейко В.М. Культурологія і соціальні комунікації – нові галузі наукових досліджень в Україні // Вісник Харківської державної академії культури. – 2007. – Вип. 19. – С. 204-215.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • "Предмет та методологія теорії держави і права"
  • Контрольна робота країнознавство
  • Контрольна країнознавство
  • Контрольна з криміналістики
  • Класифікація найпоширеніших документів
  • Предмет теоріі держави и права
  • Предмет теоріі держави и права
  • Документознавство в системі наук
  • Місце екології в системі біологічних наук
  • Загальна соціологічна теорія
  • Значення вивчення соціології для соціально - політичної підготовки медичних кадрів
Cгенерировано за 0.060784 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...