Меню

Реклама

TOP реферати

Від партнерів

Цікаве

загрузка...

Тема: «Архіви та сучасна культура» (ID:33010)

| Размер: 42 кб. | Объем: 39 стр. | Стоимость: бесплатно | Добавлена: 28.03.2010 | Код продавца: 0 |
СодержаниеВступ 3
РОЗДІЛ І. РОЛЬ АРХІВІВ У КУЛЬТУРІ УКРАЇНИ. 6
1.1. Історія розвитку архівної справи в Україні. 6
1.2. Розбудова системи архівів в сучасній Україні. 13
Висновки до розділу 21
РОЗДІЛ ІІ. СТАН ТА ЗНАЧЕННЯ АРХІВІВ У СУЧАСНІЙ КУЛЬТУРІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ 22
2.1. Структура архівної системи України. 22
2.2. Значення архівів в сучасних культурних та інформаційний процесах в Україні. 27
Висновки до розділу. 34
Загальні висновки 35
Література 37



Вступ
Актуальність теми обумовлена стрімким розвитком сучасних інформаційних технологій. Інформатизація, що з кожним роком охоплює все більше країн, починає відігравати вирішальну роль у людському соціумі, спричиняючи появу нових видів соціальних утворень – інформаційних суспільств. Дослідники, вказуючи про зростання ролі інформації в житті людства, відмічають разом з тим і виникнення нових проблем, існування яких раніше не було пов’язано з значними негативними наслідками для сучасної цивілізації. Головною з них є вплив інформатизації на людину, наслідки якого оцінюються неоднозначно. Дія інформаційних технологій як і нових соціальних відносин в умовах постіндустріального суспільного порядку ще до кінця не вивчена, а деякі аспекти досліджень дозволяють вченим констатувати, що інформаційний прогрес відіграє не тільки позитивне, а й негативне значення для людства, змінюючи не тільки соціальні відносини, масову свідомість, а й внутрішній світ людини, її ставлення до інших людей та оточуючого світу. В таких умовах доцільно вести мову про те, що культура людства як і сама людина змінюється разом з розвитком інформаційних процесів.
Інша проблема, яка виникла разом з утворенням глобального інформаційного простору – це збереження інформації. Її значення є не менш важливим для людства, ніж духовно-моральні аспекти інформатизації, а негативні наслідки – не менш руйнівними. Це обумовлено тим, що сучасні технології все більш покладаються на цифрові засоби управління та виробництва. Проте, помилки в цих системах здатні привести до втрати інформації, збою в системах управління, а значить – і до аварій та катастроф. Чорнобильська катастрофа показала, що людина іноді може бути і нездатною втрутитися в процеси автоматичного управління складними технологічними системами. Особливо втрата інформації є загрозливою при використанні цифрових технологій на транспорті, у військовій сфері, у виробництві небезпечних видів енергії та матеріалів. Знищення інформації може відбутися в будь-який момент через зараження комп’ютерними вірусами, або раптовим відключенням електроенергії.
В таких умовах набувають особливого значення архіви, які уявляють собою традиційний, перевірений часом спосіб збереження інформації. Він заснований на збереженні та використанні „твердих копій” інформаційних носіїв: книг, газет, журналів, магнітних стрічок, дисків, вінілових платівок. На сьогоднішній день це є альтернативним способом збереження даних, а також їх захисту від знищення та перекручення. Архіви – це унікальні хранителі "пам'яті людства", державні центри зосередження документальних пам'ятників історії, науки і культури. Архіви відіграють значну роль, являючи собою продукт цивілізації, засіб збереження знань, інформації про все, що напрацьовано за час існування людства.
Стан наукової розробки теми. Сучасний розвиток культури вимагає оцінити діяльність архівів в умовах інформаційного суспільства, визначити їх внесок в розвиток культури та інформаційну безпеку людства. Одним із перших в українській історіографії до аналізу проблеми актуалізації архівних інформаційних ресурсів в середині 1990-х рр. звернувся Г. Боряк, обґрунтувавши необхідність створення Археографічного реєстру національної архівної спадщини України. Учений наголосив на необхідності впровадження інформаційних технологій з метою організації інтелектуального доступу до архівних інформаційних ресурсів України. Не менш важливе значення для вивчення досліджуваної проблеми мають пізніші публікації Г. Боряка, в яких розглянуто основні форми репрезентації архівних ресурсів у мережі Інтернет, та праці Л. Дубровіної, яка обґрунтувала концептуальні засади інформатизації архівної справи в Україні, узагальнила діяльність Інституту рукопису НБУВ в галузі археографії та архівознавства. До питань використання електронних ресурсів органів влади та організації користування бібліотечно-архівною колекцією “Фонд Президентів України” зверталася у своїх дослідженнях історії становлення системи інформаційних ресурсів України Я. Чепуренко. Розвитку понятійного апарату з даного питання прислужилися статті К. Новохатського. Методичні аспекти проблеми розглядали М. Акулов, О. Гранкіна, Д. Омельчук, О. Курганова, Л. Момот, Л. Добреля, О. Балишева, О. Музичук та ін. Деякі аспекти використання архівних інформаційних ресурсів опосередковано розглядалися в дисертаційних дослідженнях Т. Клименко, І. Матяш, Н. Платонової, Ю. Прилепішевої, Н. Христової та ін.
Метою даної роботи є аналіз розвитку архівної справи в сучасній Україні, її значення для становлення інформаційного суспільства, культурних процесів, що тривають в країні.
Об’єктом дослідження виступають архіви України.
Предметом дослідження – функціонування архівів в умовах суспільно-культурних процесів української держави.
Для досягнення мети дослідження передбачено виконання наступних завдань:
• Узагальнити розвиток архівів протягом історії України.
• Дослідити становлення архівної справи в Україні
• Проаналізувати структуру архівної системи України.
• Визначити ефективність взаємодії архівів та інших інформаційних ресурсів держави.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є загальнонаукові підходи до наукового пізнання (системний, функціональний, структурний, моделювання, порівняльний, типологічний) з використанням історіографічного та хронологічного методів. Використано методи аналізу історичної, культурознавчої літератури та літератури з інформаційних технологій.


Загальні висновки
Матеріал, що накопичує людство в своїй діяльності потребує елементарного збереження, не говорячи вже про його класифікацію та систематизацію. Досвід минулих поколінь є важливим не тільки для історичної пам’яті, а й для вирішення практичних поточних питань повсякденності. Крім того, наявність архівних матеріалів допомагає в розвитку суспільних наук, а також багатьох природознавчих дисциплін. Переосмислення теоретичної спадщини колишніх дослідників є однією з рушійних сил наукового прогресу.
Одним із елементів культури людства є його прагнення зрозуміти історичний процес – відновити все те, що було в минулому, спрогнозувати та спробувати передбачити, що буде в майбутньому. В цьому плані важливого значення набуває розуміння цінності історичного джерела. Саме ж вивчення історичного процесу базується на вивченні масового, статистичного, головним чином, матеріалу. Стає цілком зрозуміло, що чим далі, тим більший прогрес історичної науки, розуміючи тут історію як науку про минуле в самому широкому значенні цього слова, стає все в більшій залежності від стану архівів. Тут мається на увазі не тільки абстрактний інтерес до знання, але також і інтерес, викликаний потребами практичного життя – інтерес політика, громадського діяча або адміністратора. Щоб використати увесь досвід минулих часів, щоб запобігти помилкам в дальшому будівництві, щоб зрозуміти розвиток і напрямок життя, однаково і адміністратор, і політик повинні звернутися до архіву, щоб знайти відповідь на пекучі питання сучасного.
Архівна справа на Україні пройшла нелегкий шлях. На жаль, сьогодні можна констатувати, що внаслідок недбалого ставлення до всього українського з боку минулих наших іноземних „покровителів”, утрачено багато документів, що мали велике значення для української культури. Відновлення незалежності України призупинило ці процеси, поставило архівну справу на ґрунт наукового та державного інтересу. Сьогодні в нашій країні розуміють, що добре впоряджена архівна справа потрібна не тільки невеликій кількості людей – діячам науки та громадським діячам – а й всьому суспільству. Тут переплітаються не тільки суспільні або державні інтереси, а дуже часто виникає приватний, особистий інтерес. Розуміючи культуру як все, що винайдено та реалізовано людством, слід визнати, що збереження архівної спадщини, є одним з вузлових моментів культурних процесів в будь-якої країні. Архіви – це те, що не дозволяє суспільству впасти в хаос, дезорганізувати та дезорієнтувати прагнення багатьох людей. В Україні функціонує система архівів, яка охоплює архівну справу як на центральному рівні, так і на регіональному, місцевому. Це десятки закладів, діяльність яких надає вагомого внеску в загальний розвиток української культури.
Говорячи про проблеми, без яких не обходиться сьогодні архівна справа, слід визнати, що без підтримки держави, ця галузі не здатна ефективно розвиватися. Зрозуміло, реалізувати завдання архівістики можна лише за умови кардинальних зрушень у їх матеріальному забезпеченні. Також і з боку суспільства має бути, як мінімум, добра воля і усвідомлення як загальної стратегії розвитку, так і нашого нинішнього місця у світовому інформаційному просторі й у світовому архівному співтоваристві, інтегральною частиною якого ми таки є.










Литература
Література
1. Про Національний архівний фонд і архівні установи. – Закон України від 24.12.93 № 3815-XII. – Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, № 15, ст.86.
2. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки. – Закон України від 9 січня 2007 року N 537-V. – Відомості Верховної Ради (ВВР), 2007, № 6, ст.79.
3. Абросимова С. В., Бездрабко В. В., Болдирєв В. В., Бутич І. Л., Васько Л. М. Нариси історії архівної справи в Україні: Навч. посібник. – К., Академія, 2002. – 609с.
4. Архіви окупації. 1941-1944 / Державний комітет архівів України / Н. Маковська (упоряд.). – К., Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", 2006. – 872с.
5. Архіви України: Бібліографічний покажчик змісту 1947-1970 рр. / Український держ. НДІ архівної справи та документознавства; Історичне товариство Нестора-літописця / А. Батюк (уклад.), М. Бутиш (уклад.). – К., 1999. – 199с.
6. Архіви України: путівник / І. Матяш (заг.ред.). – К., Горобець, 2007. – 184с.
7. Архівна та бібліотечна справа в Україні доби визвольних змагань (1917-1921 рр.): Зб. наук. пр. / Український держ. НДІ архівної справи та документознавства; Національна парламентська бібліотека України / В.С. Лозицький (відп.ред.). – К., 1998. – 275с.
8. Архівні установи України: довідник / Г. Боряк (ред.). – К., УНДІАСД, 2005. – Т. 1 : Державні архіви. – 690 с.
9. Архівознавство: Підручник / Редкол.: Я. С. Калакура та ін. – К., 1998. – 87с.
10. Боряк Г. Архівні документи на аукціонах світу як нова загроза національній архівній спадщині: Матеріали повідомлення на 7-й Європейській конференції архівів, Варшава, 18-20 травня 2006р. / Державний комітет архівів України. – К., 2006. – 58с.
11. Боряк Г. В., Дубровіна Л. А., Калакура Ярослав С., Климова К. І., Ляхоцький В. П. Архівознавство: Підручник. – К., Академія, 2002. – 254 с.
12. Боряк Г. Пріоритетні проекти та перспективні напрями діяльності архівних установ в інформаційній сфері / Архіви України. – 2007. – N 3. – С.5- 14.
13. Грімстед К.П. "Празькі архіви" у Києві та Москві. Повоєнні розшуки і вивезення еміграційної архівної Україніки / Державний комітет архівів України; Український науковий ін-т Гарвардського ун-ту. – К., 2005. – 252с.
14. ДСТУ 2732:2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять / С.Кулешов (розроб.). – К., Держспоживстандарт України, 2005. – ІV, 32 с.
15. Дубик М.Г. Архівна справа в окупованій Україні (1941-1944 рр.): Автореферат дисертації / НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського. – К., 1997. – 22с.
16. Журавський В.С., Родіонов М.К., Жиляєв І.Б. Україна на шляху до інформаційного суспільства. – К., Політехніка, 2004. – 482с.
17. Забудська Л.Ф. Організація архівної справи в ДНСГБ УААН: стан та перспективи [Електронний ресурс] // Історія науки і біографістика. – 2006. – N 1. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/E-Journals/INB/2006-1/06zlfusp.html.
18. Клименко І.В. Архіви українських часописів кінця XIX - початку XX ст. в Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського як джерело з історії редакційно-видавничої діяльності: Автореферат дисертації / НАН України; Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського – К., 2003. – 20с.
19. Матяш І.Б. Архівна наука і освіта в Україні 1920 - 1930-х років / Державний комітет архівів України; Український держ. НДІ архівної справи та документознавства. – К., 2000. – 591с.
20. Мищак І.М. Архівна справа в Україні середини 1940-х - середини 1960-х років: Історичний нарис / НАН України; Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського / Я.С. Калакура (наук.ред.). – К., НБУВ, 2006. – 188с.
21. Мітюков О.Г. Архіви України: від найдавніших часів до початку XX ст. // Історія України. – 1998. – № 13. – С. 3-11.
22. Нариси історії архівної справи в Україні / за заг. Ред. І.Б. Матяш та К.І. Климової. – К., Академія, 2002. – 331с.
23. Папакін Г.В. Архів Скоропадських: фамільні архіви української еліти другої половини ХVІІ-ХХ ст. та архівна спадщина роду Скоропадських / Державний комітет архівів України; Центральний державний історичний архів України, м. Київ; Національна бібліотека України ім. В.І.Вернадського. – К., 2004. – 417с.
24. Скаленко О.К., Пархоменко О.В. Інформаційні основи суспільства знань: на шляху до інформаційного суспільства: теоретично-методологічний аспект / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин; Український ін-т науково-технічної та економічної інформації. – К., УкрІНТЕІ, 2007. – 20с.
25. Солонська Н., Матусевіч В., Добко Т. Міжнародна наукова конференція "Бібліотечно-інформаційні ресурси: формування і розвиток"/ Бібліотечний вісник. – 1999. – N 4. – С.14-28.
26. Трач Ю.В. Архівознавство: Навч. посібник. – К., Університет "Україна", 2005. – 362с.
27. Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи: Наук. доповіді Всеукр. конф., 19-20 листопада 1996 р.:У 2 ч. / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка; Спілка архівістів України / В. Ляхоцький (упоряд.), І. Матяш (упоряд.). — К., 1997. – Ч. 1. – 380с.
28. Українське архівознавство: історія, сучасний стан та перспективи: Наук. доповіді Всеукр. конф., 19-20 листопада 1996 р.: У 2 ч. / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка; Спілка архівістів України / В. Ляхоцький (упоряд.), І. Матяш (упоряд.). – К., 1997. – Ч. 2. – 264.
29. Хрестоматія з архівознавства: Навч. посібник / Г. В. Боряк (упоряд.). – К., Академія, 2003. – 408с.
30. Чиж І.С. Україна: шлях до інформаційного суспільства. – К., Либідь, 2004. – 288с.
Просмотр
ПросмотрПросмотреть с сайта...
Скачивание
СкачатьСкачать работу в архиве..
Рекомендуємо також переглянути наступні реферати та курсові роботи:
  • РОЗВИТОК АРХІВНОЇ СПРАВИ В УКРАЇНІ
  • Сучасний розвиток музичної культури України
  • Контрольна з культури
  • Вплив християнства на формування культури Середньовіччя
  • Конспект з культурології
  • Основи теорії культури
  • Культура Вілланови у Північній та Центральній Італії. Культура етрусків
  • Антична культура: Давній Рим
  • культура египта и месопотамии
  • Особенности культуры Египта,древней Месопотамии, Старовавилонского царства,Ассирии, Сасанидского Ирана
  • культура египта и месопотамии
Cгенерировано за 0.067356 секунд

Наша колекція рефератів містить понад 60 тис. учбових матеріалів! На сайті «Рефсмаркет» Ви можете скористатись системою пошуку готових робіт, або отримати допомогу з підготовки нового реферату практично з будь-якого предмету.

Нам вдячні мільйони студентів ВУЗів України, Росії та країн СНД. Ми не потребуємо зайвої реклами, наша репутація та популярність говорять за себе.

Замовити реферат

Оновлення

Реклама

Від партнерів

загрузка...