Тема: «Центральна Рада - перший український парламент» (ID:13567)

Вступ 3
1. УКРАЇНСЬКІ ВІЙСЬКОВІ ФОРМУВАННЯ, ЩО СТВОРЕНІ ЗА ЧАСІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ ПЕРІОДУ ЛЮТИЙ – ГРУДЕНЬ 1917 РОКУ 4
1.1. Перший Український полк ім. Богдана Хмельницького 5
1.2. Перший Український Корпус 6
1.3. Другій Січовий Запорозький Корпус 7
2. ВІЙСЬКО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ ЧАСІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ (СІЧЕНЬ – КВІТЕНЬ 1918 РОКУ) 9
2.1. Гайдамацький Кіш Слобідської України 9
2.2. Помічний Курінь Студентів Січових Стрільців 10
2.3. Галицький Курінь Січових Стрільців 10
2.4. Курені Вільного Козацтва 11
2.5. Полк ім. кошового К.Гордієнка 11
2.6. Запорозький корпус 11
2.7. Інші військові формування УНР 12
2.8. Вільне Козацтво 13
3. ПРИЧИНИ ВОЄННИХ НЕВДАЧ УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ 14
Висновки 15
Література 16

Вступ
Центральна Рада як суб’єкт політики проіснувала трохи більше, ніж рік: з березня 1917 р. по квітень 1918 р. Вона започаткувала собою втілення віковічних прагнень українців до отримання волі і незалежності. Революційні події того часу сколихнули усе населення України, не залишили байдужим до перетворень в державі жодної людини. Розпочавши свою діяльність із нечисленної групи відомих діячів українського національно-визвольного руху, Центральна Рада з часом перетворилася на справжній керівний осередок національно-демократичної революції, своєрідний український парламент.
Її діяльність можна умовно розділити на два основних етапи: в складі Російської держави і під час існування незалежної держави – УНР. Відповідно до цих проміжків часу в даній роботі й буде розглянуте питання зародження та розвитку збройних сил України тих бурхливих часів. Основний акцент в роботі буде зроблений на висвітленні та наданні характеристики військовим формуванням, які існували в той час, виникли за ініціативою або за підтримки першого українського державного органу – Центральної Ради.

Висновки
Центральна Рада приділяла недостатню увагу питанням формування та зміцнення власних збройних сил. Непослідовність її політики та нерішучість призвели до гальмування процесів утворення національного війська. Особливо це виявилося в період двовладдя, яке існувало за часів Тимчасового Уряду. Вже за часів незалежності України як Української Народної Республіки, керівники Центральної Ради відчули помилковість та недалекоглядність своїх дій стосовно воєнного питання, але вже щось кардинально робити було запізно: після поразки у першій війні з Росією більшість території опинилася поза межами юрисдикції Центральної Ради.
Діючи в складній соціально-економічній та військово-політичній обстановці, Центральна Рада, Генеральний Секретаріат військових справ новостворену державність намагались підкріпити необхідними законами, в тому числі і такими, що формували правову основу діяльності народної армії на основі міліції. В результаті різних помилок керівництва країни, ігнорування прагнень патріотично налаштованих політиків і військовиків про необхідність регулярної національної армії боєздатність 400-тисячного українського війська була істотно підірвана, а солдатські маси деморалізовані.

Зміст


Вступ 3
1. Комісія 4
2. Рада 8
3. Європейська Рада 10
4. Європейський Парламент 11
5. Суд Європейських Співтовариств 13
6. Економічний і соціальний комітет (ЕСК) 15
7. Європейський інвестиційний банк 16
Висновки 16
Список літератури 18

1. Двопалатні системи 2
1.1 Парламент Великобританії 2
1.2 Франція 4
1.3 Італія 5
1.4 Іспанія 6
1.5 Німецький парламент 6
1.6 Парламент Австрії 8
1.7 Парламент Бельгії 8
2. Альтернатива двопалатній системі 9
2.1 Однопалатна система 11
2.2 „Функціональна двопалатна система" 13
Література 15

Зміст
1. Двопалатні системи 2
1.1 Парламент Великобританії 2
1.2 Франція 4
1.3 Італія 5
1.4 Іспанія 6
1.5 Німецький парламент 6
1.6 Парламент Австрії 8
1.7 Парламент Бельгії 8
2. Альтернатива двопалатній системі 9
2.1 Однопалатна система 11
2.2 „Функціональна двопалатна система" 13
Література 15

Зміст

1. Становище України після лютневої революції 1917р. в Росії. Українська народна республіка: 3
а) Центральна Рада; 3
б) проголошення Української Народної Республіки; жовтневі події в Україні, І всеукраїнський з’їзд Рад. Війна УНР з радянською Росією. 3
а) Центральна Рада 4
б) Проголошення Української Народної Республіки; жовтневі події в Україні, І всеукраїнський з’їзд Рад. Війна УНР з радянською Росією. 6
2. Причини падіння Центральної Ради. Українська держава Павла Скоропадського. 7
3. Директорія. Західно – Українська Народна республіка. 10
4.Причини поразки та уроки національної революції. 14
Список використаної літератури: 18

Зміст

1. Становище України після лютневої революції 1917р. в Росії. Українська народна республіка: 3
а) Центральна Рада; 3
б) проголошення Української Народної Республіки; жовтневі події в Україні, І всеукраїнський з’їзд Рад. Війна УНР з радянською Росією. 3
а) Центральна Рада 4
б) Проголошення Української Народної Республіки; жовтневі події в Україні, І всеукраїнський з’їзд Рад. Війна УНР з радянською Росією. 6
2. Причини падіння Центральної Ради. Українська держава Павла Скоропадського. 7
3. Директорія. Західно – Українська Народна республіка. 10
4.Причини поразки та уроки національної революції. 14
Список використаної літератури: 18

Вступ 2

1. Центральна Рада Української Народної Республіки 4

2. Конституційні процеси за доби Центральної Ради в УНР (1917-1918 рр.) 8

Висновки 28

Список використаних джерел 29

Вступ.
1. Верховна Рада - парламент України. Поняття та ознаки парламенту. Види парламенту.
2. Компетенція Верховної Ради України.
Висновок.

План:
1. Стан парлементаризму
2. Парламент – Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади України
3. Повноваження Верховної Ради
4. Функції Верховної Ради

1. Передумови для розвитку державності в Україні на початку ХХ ст. Центральна Рада.
2. Українська держава за П.Скоропадського.
3. Падіння гетьманату. Перехід до влади Директорії.
4. Українська держава за Директорії.

Зміст

Вступ 3
1. Січові Стрільці у 1917 – 1920 роках 7
1.1 Січові Стрільці і Центральна Рада 9
1.2 Січове Стрілецтво у період Гетьманату Павла Скоропадського 14
1.3. Стрілецтво за часів Директорії 1918-1919 рр. 20
2. Відомі діячі Стрілецтва. 24
2.1 Полковник Євген Коновалець 24
2.2 Отаман Андрій Мельник 28
2.3 Сотник Василь Кучабський 30
Висновки. 33
Список використаної літератури. 35