Тема: «Тривожність у дітей (6-9 років)» (ID:1320)

План ВСТУП 3 1. ТРИВОЖНІСТЬ У ДІТЕЙ ЯК ПСИХОЛОГІЧНЕ ЯВИЩЕ 7 1.1 Тривожність як прояв емоційної сфери дитини 7 1.2 Рівень самооцінки як один із факторів розвитку дитячої тривожності 10 2. ТРИВОЖНІСТЬ ДИТИНИ У МОЛОДШОМУ ШКІЛЬНОМУ ВІЦІ 15 2.1 Причини виникнення дитячої тривожності у молодших класів 15 2.2 Особливості прояву тривожності у дітей молодшого шкільного віку 19 3. ВПЛИВ ТРИВОЖНОСТІ ДИТИНИ НА САМООЦІНКУ 23 ВИСНОВКИ 32 ЛІТЕРАТУРА 35

Вступ 3
Розділ I. Теоретичні аспекти розвитку мовлення у дітей 7-8 років 6
2.1. Психолого - фізіологічні особливості дітей 7-8 років 6
2.2. Характеристика розвитку мовлення у дітей 7-8 років 7
Розділ II. Особливості методики розвитку мовлення у дітей 7-8 років 9
2.1. Використання малюнкових методик 9
2.2. Використання художніх творів 13
2.3. Робота з розвитку мовлення у дітей 7-8 років у повсякденному житті 22
Висновки та практичні поради. 23
Використана література. 25

Мета дослідження. Отже тому метою нашої роботи ми обрали з'ясування особливостєй мовленевого розвитку у молодшого школяра (7-8лет).
Предмет дослідження. Система мовленевого розвитку молодшого школяра.
Об'єкт дослідження. Особливості мовленевого розвитку у молодшого школяра.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1ОСОБЛИВОСТІ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ У ВІЦІ 11 – 13 РОКІВ 7
1.1 Процеси росту і розвитку організму дітей у віці 11-13 років 7
1.2 Особливості фізичного розвитку дітей 11 – 13 річного віку 22
РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА ВИДИ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ВИМІРІВ 39
2.1 Методи оцінки фізичного розвитку 39
2.2 Методи антропометричного і соматометричного обстеження 45
2.3 Використання результатів антропометричних вимірів для корекції фізичного стану. 64
ВИСНОВКИ 69
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 76-80

Дипломна робота присвячена теоретичному аналізу процесу антропологічного виміру фізичного стану дітей одинадцяти – тринадцяти років.
Об’єктом дослідження є фізичний розвиток дітей одинадцяти-тринадцяти років.
Предметом дослідження є антропометричні виміри фізичного стану дітей віком одинадцяти – тринадцяти років.
Мета дослідження - визначити значення і порядок проведення антропометричного контролю фізичного стану дітей віком одинадцяти-тринадцяти років. Дослідити можливості використання антропометричних вимірів фізичного стану дітей віком одинадцяти-тринадцяти років для діагностики фізичного стану дітей, виявлення динаміки розвитку фізичного стану дітей, виявлення порушень фізичного стану для забезпечення своєчасного і ефективного усунення виявлених недоліків.

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1 ФІЗИЧНИЙ РОЗВИТОК ДІТЕЙ ТРЬОХ-СЕМИ РІЧНОГО ВІКУ 10
1.1. Швидкість фізичного розвитку дітей віком від трьох до семи років 10
1.2. Визначення та методи корекції фізичного розвитку дітей 19
1.3. Контроль за розвитком і станом здоров’я дітей віком від трьох до семи років. 24
РОЗДІЛ 2 ЗНАЧЕННЯ АНТРОПОМЕТРИЧНИХ ВИМІРІВ 31
ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ 3-7 РІЧНОГО ВІКУ 31
2.1. Поняття антропометричних вимірів 31
2.2. Використання антропометричних індексів для оцінки харчового статусу дітей 46
РОЗДІЛ 3 РЕЗУЛЬТАТИ АНТРОПОМЕТРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДІТЕЙ ВІКОМ ВІД ТРЬОХ ДО СЕМИ РОКІВ 54
ВИСНОВКИ 68
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 76

Об’єктом дослідження є фізичний розвиток та стан здоров’я дітей віком від трьох до семи років.
Предметом дослідження є комплекс питань виконання антропометричних вимірів та їх використання для контролю та поліпшення здоров’я дітей віком трьох-семи років.
Мета дослідження - визначити поняття антропометричних вимірів, проаналізувати порядок, методики їх проведення, аргументувати необхідність антропометричних вимірів, вивчити питання практичного використання результатів антропометричних вимірів дітей віком від трьох до семи років для забезпечення покращення стану здоров’я дітей, дослідити важливість антропометричних вимірів для своєчасної та якісної діагностики здоров’я дітей віком від трьох до семи років.

Вступ 3
Розділ І. Теоретичне обґрунтування досліджуваної теми 6
1. Емоції. Природа емоцій 6
Розділ ІІ. Емпіричне дослідження емоційно особистісної сфери дітей 7
2.1. Дослідження емоційної сфери дітей за методикою «Неіснуюча тварина» 7
2.1. Аналіз отриманих результатів на основі діагностичного дослідження емоційної сфери дітей шкільного віку 10
(На основі даних діагностування порівняли відмінності психологічних особливостей дітей молодшого шкільного віку (6 – 10 років) та шкільного віку (11 – 16 років))
Висновки 14
Список використаної літератури: 15

Вступ 3
Розділ 1. 3
1.1. Своєрідність діалогічного мовлення дітей дошкільного віку 3
1.2. Проблема застосування дидактичних та сюжетно-рольових ігор для розвитку діалогічного мовлення дітей 12
1.3. Навчання діалогічному мовленню дітей дошкільного віку 16
1.3.1. Формування діалогічного мовлення у повсякденному житті 19
1.3.2. Розвиток діалогічного спілкування дітей з однолітками 31
Висновок до розділу 45
Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з проблеми формування діалогічного мовлення дітей 5-6 років (старшої вікової групи) в ігровій діяльності 48
2.1. Констатуючий етап: вивчення первинного рівня діалогічного мовлення дітей 5-6 років 48
2.2. Формуючий етап: методичні прийоми навчання дітей діалогічному мовленню з використанням дидактичних та сюжетно-рольових ігор 48
2.3. Контролюючий етап: перевірка ефективності методичних прийомів навчання дітей діалогічному мовленню 48
Висновки 48
Список використаної літератури 49
Додатки 56

ЗМІСТ

ВСТУП 3

Розділ І Теоретичні основи ігротерапії та теоретичні основи тривожності 4
1.1 Історичний розвиток ігрової діяльності дітей 4
1.2 Погляди видатних педагогів на доцільність використання ігор 7
в навчально-виховному процесі для профілактики тривожності
1.3 Класифікація дитячих ігор 10

Розділ ІІ Методичний аспект використання ігрової діяльності для профілактики тривожності дітей 5-6 років 18
2.1 Значення ігрової діяльності для виховання дітей 18
2.2 Специфіка керівництва іграми дітей 21

Розділ ІІІ Аналіз досвіду роботи педагогів по ігротерапії дітей 5-6 років 27


ВИСНОВКИ 33
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 36
ДОДАТКИ 38

Вступ 3
Розділ 1. Теоретичні основи формування діалогічного мовлення дітей дошкільного віку в ігровій діяльності 7
1.1. Психологічні й лінгвістичні особливості діалогічного мовлення дітей дошкільного віку 7
1.2. Навчання діалогічного мовлення як проблема дошкільної лінгводидактики 17
1.3. Особливості використання дидактичних та сюжетно-рольових ігор у розвитку діалогічного мовлення дітей 34
Висновок до розділу 44
Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота з проблеми формування діалогічного мовлення дітей 5-6 років (старшої вікової групи) в ігровій діяльності 47
2.1. Констатуючий етап: вивчення первинного рівня діалогічного мовлення дітей 5-6 років 47
2.2. Формуючий етап: методичні прийоми навчання дітей діалогічному мовленню з використанням дидактичних та сюжетно-рольових ігор 60
2.3. Контролюючий етап: перевірка ефективності методичних прийомів навчання дітей діалогічному мовленню 64
Висновок до розділу 69
Висновки 70
Список використаної літератури 73
Додатки 80

ВСТУП 2 І. ХАРАКТЕРИСТИКА ПЕРІОДУ РАННЬОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ 3 ІІ. РОЗВИТОК САМОСТІЙНОСТІ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ 12 ІІ.1. Особливості самостійності дітей 1-го року життя 17 ІІ.2. Прояви самостійності дворічних дітей 19 ІІ.3. Особливості проявів самостійності у дітей 3-х років 22 ІІІ. ГРА, ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ САМОСТІЙНОСТІ ДИТИНИ 26 ВИСНОВКИ 31 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 32 ДОДАТОК 1 33 ДОДАТОК 2 34 ДОДАТОК 3 35 ДОДАТОК 4 40

Зміст

Вступ 3
Розділ 1. Трудове виховання як засіб залучення дітей до суспільно-корисної праці 6
1.1. Проблема трудового виховання дітей дошкільного віку в дослідженнях минулих років та сучасній психолого-педагогічній літературі 6
1.2. Особливості методики залучення дітей до суспільно-корисної праці засобами природи 14
Розділ 2. Аналітичні аспекти щодо визначення рівнів розвитку трудових навичок у природі дітей дошкільного віку 17
2.1. Визначення рівнів розвитку трудових навичок у природі дітей старшого дошкільного віку 17
2.2. Організація роботи в природі як засіб залучення дітей шостого року життя до суспільного-корисної праці 20
Висновок 42
Список використаної літератури 44

Вступ
Розділ 1. Поняття покарання. Обставини, що пом’якшують покарання
Розділ 2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років
Розділ 3. Звільнення від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років
Висновки
Список використаної літератури