Тема: «ПРОБЛЕМА ІСНУВАННЯ (ДОКАЗУ) БОГА» (ID:1134)

Тема 7. Дедуктивні умовиводи (задачи) 3
Тема 9. Логічні основи теорії аргументації (теорія) 7
1. Поняття доказу. 7
2.Прямий і непрямий доказ. 8
3. Поняття спростування. 10
4. Правила доказу і спростування. Помилки, які виникають при їх порушенні. 11
5. Поняття про софізм і логічні парадокси. 14
6. Аргументація і дискусія. 15
Список використаної літератури 17

Вступ 2 1. Cтатус Інтернет-ЗМІ 4 2. Проблема поширення національного законодавства на сайти, розміщені на серверах за межами країни 7 3. Проблема можливості відповідальності «третіх осіб» (провайдерів) за сприяння у поширенні незаконної інформації 8 4. Проблема існування «вільних зон» для розміщення сайтів незаконного змісту 9 Висновки. Застосування специфічних технічних засобів контролю за Інтернетом 10 Література 12

1. Життя і творчість
2. Проблема світового зла й мета філософії
3. Наука про Бога, або Вічну натуру
4. Вчення про самопізнання людини та переображення її «серця»
5. Біблійна екзегетика та символізм
6. Етичні погляди
7. Григорій Сковорода й Просвітництво

1. ПРОБЛЕМНЕ ІСНУВАННЯ В ФІЛОСОФІЇ БЕРКЛІ. 3
1.1. Постановка проблеми існування 3
1.2. Реальність існування за Берклі 5
Висновки 7
2. ПРИРОДНЕ ТА СУСПІЛЬНЕ В ЛЮДИНІ 8
2.1. Подвійна сутність людського індивіда 8
2.2. Особливості співвідношення біологічного і соціального в людині 10
Висновки 13
Література 14

1. Поняття і структура гіпотези 3
2. Види гіпотез 5
3. Засоби доказу гіпотез 7
Список використаної літератури 14

Вступ 3
1. ОСОБЛИВОСТІ І МЕТАТЕОЛОГІЧНІ ФУНКЦІЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ ТЕОЛОГІЇ 4
2. БУДДІЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ І ЇЇ ОСНОВНІ ШКОЛИ 6
3. ХРИСТИЯНСЬКА ФІЛОСОФІЯ 7
3.1. Філософія православ'я 7
3.2. Католицька філософія 10
3.3. Протестантська філософія в контексті теологічних концепцій 12
4. МУСУЛЬМАНСЬКА ФІЛОСОФІЯ 15
Висновки 18
Література 19



Вступ
Людському індивіду властиве прагнення до пізнання світу. На рівні найвищих філософських узагальнень він робить спроби дійти до основ буття, Всесвіту, самого себе. Разом з тим, людському суспільству притаманне й таке явище як релігія, тобто віра в надреальне, потойбічне. Така віра основується на безперечному розумінню того, що все існуюче залежить від Бога, створено ним і постійно піддається впливу божественних сил. Віруюча людина також прагне до осягнення основ свого буття, але в цьому випадку їй доводиться робити узагальнення ще ширшого змісту, які пов’язані зі спробою поєднати теоретичні концепції щодо сутності Божої сили як єдиного джерела всього існуючого і філософські знання щодо розвитку Всесвіту, його об’єктивних законів.
Неодноразово робилися спроби в межах різних наук поєднати пошуки істини в межах таких не зовсім сумісних областях людського знання. Вивченням основ світу з урахуванням впливу божественних сил займалися і займаються теологія, філософія релігії, релігієзнавство. Кожна з цих наук робила акцент на певному погляді щодо існування Бога і його відношенні до сущого. Ще однією науковою дисципліною, що намагається пізнати Всесвіт як творіння Боже, є філософська теологія. В різних країнах, в різних народів є свої релігійні переконання щодо існування Бога, світу та їх взаємозв’язку. Це знаходить своє відображення в відповідних релігіях. Філософська теологія узагальнює ці знання, надає можливість проаналізувати шляхи появи і трансформацій релігійних уявлень різних конфесій, які вже за своїм змістом можна вважати такими, що мають філософське спрямування.

Висновки
Священний, або сакральний, характер пізнання через віру корінним чином відрізняє її від філософії. У філософів теж є теологія, яку можна назвати божественною наукою, оскільки предметом її є Бог. Але цей Бог є відповіддю на питання розуму про світ, першопричину, пізнавану у світлі природного розуміння.
Віра в різних народів базується на прийнятті ними верховенства і безсумнівності існування Бога як вищого початку усього існуючого на землі. Змушує замислитися той факт, що в різних народах, навіть тих, які ніколи не мали ніяких культурних контактах релігійне світорозуміння є практично однаковим.
Будучи простим людським знанням про Бога, філософська теологія не прославляє людину над самим собою і нічого не дає для справи Порятунку. Це вірно по відношенню до будь-якого знання про Бога. Який би ні був предмет філософської теології – доступний за природою природному розуму або надрозумовий – вона, як вершина метафізики, залишається, по суті, людської і за походженням, і за змістом. Тому необхідно саме вірити у всі істини про Бога, навіть в пізнавані за допомогою розуму. Ніякий чисто раціональний умогляд не дає нам можливості пізнати їх так, як вони повинні бути пізнані в ідеалі.

Вступ 3
1. Культура як особлива сфера існування людини, універсальна характеристика людського буття 5
2. Проблема вибору і реалізація людиною можливостей свого буття 8
3. Відповідальність 11
Висновки 17
Список використаної літератури 19

Вступ 3 Розділ 1. Екологічна проблема – як глобальна загроза існування людства 6 1.1 Суть екологічних проблем світу 6 1.2 Визначення причин і факторів виникнення глобальних екологічних проблем 8 Розділ 2. Основні екологічні проблеми світу 11 2.1 Визначення джерел антропогенного забруднення довкілля 11 2.2 Кліматичні зміни та його глобальні наслідки 12 2.3 Проблема забруднення води та ґрунту 16 Розділ 3. Визначення напрямків вирішення основних екологічних проблем 21 Висновки 24 Список використаної літератури 26

Вступ 3
1. РЕЛІГІЯ ЯК ОДНА З ФОРМ ДУХОВНОГО ЖИТТЯ ЛЮДСТВА. СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ 4
2. ПОНЯТТЯ "НАДПРИРОДНЕ". ФІЛОСОФСЬКЕ І БОГОСЛОВСЬКЕ РОЗУМІННЯ БОГА 7
3. ФЕНОМЕН РЕЛІГІЙНОЇ ВІРИ. РЕЛІГІЯ ЯК СВІТОГЛЯД. 9
4. РОЗМАЇТТЯ РЕЛІГІЙ СВІТУ ТА ЇХ КЛАСИФІКАЦІЯ. 12
Висновки 14
Література 15


Вступ
Людині одвічно було притаманне прагнення до пізнання Всесвіту, суспільства, власного буття. Нині титанічними зусиллями багатьох поколінь нагромаджено величезний обсяг знань. Водночас незнаного, незрозумілого, сумнівного не стало менше. І світ, і людина залишаються значною мірою тайною, що сягає вищого начала, вищої розумної сили – Абсолюту, або Бога. Віра в реальне існування цього вищого начала є основою такого не менш таємничого феномена, як релігія.
Релігія така ж давня, як і сама людина. Немає жодного народу на планеті, який би не знав релігії, як і немає жодної людини, яка б не мала в ній потреби. Тому важко віднайти в духовному житті фактор, який би відігравав вагомішу роль, аніж релігія. Від кам’яного віку й сучасної космічної ери, зазнаючи дивовижних змін і метаморфоз, перебуває вона в нерозривному зв’язку з людським духом.

Вступ 2
1. Висновок експерта як окремий вид доказу 2
2. Процесуальні гарантії об’єктивного висновку експерта 2
3. Оцінка і перевірка висновку експерта 2
Висновки 2
Література 2